Хміль - ще й  вид узору в народних вишиванках. У повісті "Микола Джеря" Івана Нечуя-Левицького читаємо: "Любка співала, мов соловейко в гаю, та вишивала великий рушник хмелем та зірками".
"Було ремесло, та хмелем заросло," - ще кажуть у народі.
Казковий цар Хміль увійшов у народні дотепи, жарти та каламбури: "Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка", "Це було ще за старого Хмеля, як було людей жменя та грім рака вбив, а Мусій Микиту посватав та було весілля й похорони".

 І в "Енеїді" Івана Петровича Котляревського (зачинателя нової української літератури) теж читаємо:
  Се килим-самольот чудесний,
   За Хмеля виткався царя...