У поемі "Роксоланія" відомий польський поет і композитор епохи Відродження Себастьян Фабіан Клонович (1545-1602), описуючи красу й багатство української землі, такими означеннями виокремлює хміль з-поміж рослинного царства:
... розпещений більше, ніж інші рослини,
Рясно-бо так обіймав любу підпору свою.
"Приземком" звуть його часто чи кажуть:
"причепа вербова".
Елліни ж хміль нарекли "буйним" або "повзуном".
Так розпира його буйність, що віття йому заплелося,
Хміль і підбори свої звоями оповива.
Хміль - символ насамперед козака, парубка. Думаю, старше покоління знає таку народну пісню:
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не роззувався?
... розпещений більше, ніж інші рослини,
Рясно-бо так обіймав любу підпору свою.
"Приземком" звуть його часто чи кажуть:
"причепа вербова".
Елліни ж хміль нарекли "буйним" або "повзуном".
Так розпира його буйність, що віття йому заплелося,
Хміль і підбори свої звоями оповива.
Хміль - символ насамперед козака, парубка. Думаю, старше покоління знає таку народну пісню:
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не роззувався?
Комментариев нет:
Отправить комментарий