14. Як і всі люди в давнину, так і римляни вірили в богів, добрих і злих духів, у численні прикмети. Тому в державі шанували людей, які начебто вміли вгадувати майбутнє. У Римі була спеціальна колегія жерців, яка проіснувала аж до остаточної перемоги християнства. Ці жерці звалися авгурами. (Вони ворожили, спостерігаючи політ птахів, їх поведінку). Самі авгури не вірили у свої пророкування і при зустрічах не могли втриматися від сміху.

Про це писав відомий оратор, письменник і політичний діяч Марк Туллій Ціцерон (106-43 рр. до н. е.).                  У переносному значенні авгури - люди, що перетворюють у таємниче свої знання, викладаючи їх незрозумілою мовою; всевдовчені. "Минув час, коли ми ставали в позу якихось авгурів мистецтва і проповідували глядачам те, чого вони не сприймали" (Із газети). Посмішка авгура - єхидна посмішка того, хто вводить когось в оману.