6. Робота з текстом. 
    Прочитайте текст. Зверніть увагу на лексику наукового стилю.
                                                                             Українська література
     "І виріс я на чужині" - один із найзворушливіших патріотичних віршів із "захалявної книжечки", у якій Тарас Шевченко, криючись від наглядачів, записував на засланні свої поезії. Створений вірш 1848 року під час перебування поета в північній частині Аральського моря на острові Кос-Арал.

    Живучи далеко від України, у нестерпних умовах, Тарас Григорович не переставав думати про свою батьківщину, про страждання уярмленого рідного народу. І ці думи вилилися на папері. 
 

  В основу твору лягли спогади поета про свою поїздку в рідне село та інші села України після багаторічного перебування в Петербурзі, куди він потрапив ще підлітком. Те, що побачив тоді Шевченко на батьківщині, вразило його до глибини душі. З почуттям гострого болю він розповідає про поневіряння своїх земляків у кріпацькій неволі. Наймиліше серцю поета рідне село "неначе погоріло ", тут "чорніше чорної землі блукають люди", "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". Гнів охоплює співця, коли він згадує панів - винуватців страждань поневолених людей і то не тільки в рідному селі:


       І не в однім отім селі,
     А скрізь на славній Україні               
     Людей у ярма запрягли
     Пани лукаві...