Прийшов Спас - 
             пішло літо від нас 
  До найбільших серед дванадцяти річних  празників християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня. Він вважається третім після Різдва та Великодня святом, хоч за церковним календарем є три Спаси. Згадаймо Шевченкове: "У Межигірського Спаса тричі причащалась".

   Перший Спас, як ви пам'ятатєете, співпадає з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). Але ні перший, ні третій не відігравали такого значення, як Великий, вони лише визначали межі Успенського посту, що зветься іще Спасівським чи просто Спасівкою.             

  Спас колись у давнину символізував свято врожаю, яке згодом використало у своїй обрядовості християнство. Тому тепер є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці.

З васильків дівчата опісля робили віночки, які клали в подушку жінці-покійниці, обвішували труну. З чорнобривців робили купелі для немовлят.
   З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники. кожен бджоляр за два-три дні до свята "підрізав бджоли" - робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об'єднував малочисельні сім'ї.

Годилося напередодні Спаса дати порційки меду сусідам, приятелям, вдовам, сиротам та немічним людям.
  Зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів. Особливо чекали, коли освятяться яблука, адже до цього дня їх не їли. Ця заборона стосувалася переважно жінок, у яких померли діти, і дівчат, що залишилися без матерів.

 





 
    Повернувшись із церкви, господар з трійцею обходив пасіку й запрошував родину до столу. Спасівський обід складався переважно з борошняних та овочевих страв і холодної риби. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, "щоб садовина родила", а потім переходили до інших страв...
   Спасом завершувався і літній сезон. Тому й казали: " Прийшов Спас - пішло літо від нас", " Прийшов Спас - бери рукавиці про запас ", " Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло".