Квітка Кентавра

    У давніх римлян існує чудова легенда.
Красивий юнак Ціанус так захопився ніжними польовими квітами, що увесь час те й робив, що плів з них вінки та гірлянди. Прикрашений волошками, хлопець блукав ланами й ніяк не міг залишити їх, допоки його погляд перетинався з голубими оченятами волошок.
   Аж якось Флора, у яку був закоханий Ціанус, знайшла юнака мертвим. Лежав він неживий у полі, а довкола нього синіли волошки, якими хлопець так милувався за життя. Тоді Флора перетворила його в красиву волошку й назвала ці квіти  ціанус (що по-латині - синій).

    До речі, уже в сиву давнину були відомі й цілющі властивості волошки. Латинську її назву  вжив ще в IV столітті до нашої ери давньогрецький лікар і натураліст Гіппократ.
Учені говорять, що назва походить від грецького "кентавр" або "сентавр". 
   Ось що розповідає грецька міфологія. Кентавр - це фантастична істота - напівлюдина й напівкінь. Під час битви з кентаврами Геракл помилково поранив отруйною стрілою свого друга, наймудрішого з кентаврів - Хірона. Так от. Серед ліків, якими намагалися вилікувати Хірона, згадується й волошка.
   Цілющі властивості рослини містяться в її ніжних пелюстках. У народній медицині з напару пелюсток роблять примочки при хворобах очей, тому  очі й порівнюють з квіткою "волошка".