30. Рідше вживається слово знамено (походить воно від знати; звідси знак, ознака у мовах багатьох слов’янських народів). Вживалося, очевидно, як синонім до прапор, корогва у XVII ст. Проте відтінку архаїчності, виразної старовини ми в ньому не відчуваємо: «Майорять під морозним вітром червоні знамена» (Олександр Довженко) – це вже XX ст.   

   А те, що це слово вживається рідко, робить його особливо урочистим, знаменним:                                                                Дороги наші    мічені                                                                                                                вершинами і втратами.                                                                                            Знамена наші січені                                                                                                                       чужими автоматами.                                                                                                   Нас розлучали з рідними,                                                                                                             з життям і навіть – з мрією,                                                                                   Але ніщо й ніколи нас                                                                                             

 не розлучило з вірою!                                                                                                                    (Б. Олійник)