5. А ще товаришем був вірний кінь козацький, як чумакові й селянинові-хліборобу - віл: "Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові..." (Михайло Коцюбинський, "На крилах пісні"). 

Ця традиція - називати навіть неживий предмет або безсловесну тварину товаришем - збереглася і до наших часів:  

  Перед кожним із нас кулемет,                    

  Що розстрілює ворога в дим,                   

   Наш товариш і брат -                                 

                                         Наш "максим".                                                                                                                            Володимир Сосюра