17.  І справді: страус схожий на птаха, проте не літає, а бігає, - бігає далеко й легко, сам страус великий і неповороткий, голову має далеко не красиву - чим не верблюд? Ви вже помітили, що струтос і страус розійшлися у звучанні. Значить, слово потрапило до нас не прямо й не одразу, а пройшло довгу в часі й просторі дорогу: від греків - до римлян (струтіо), далі - у німецьку мову (штраус), а вже звідти - до нас.