22. Із запровадженням християнства на Русь прийшли нові, християнські імена. Їх давали новонародженим священики за святцями - своєрідним церковним календарем, де називалися святі, які вшановуються певного дня. 
   

  Дитині, народженій або хрещеній у день відповідного святого, давали його ім'я. Так, хлопчика, який народився або був охрещений 13 грудня, у день святого Андрія, називали Андрієм, а дівчинку, що з'являлася на світ або була хрещена 17 грудня, у день святої Варвари, - Варварою.

     Право іменувати новонародженого мав тільки священнослужитель, який хрестив його. Священик міг зловживати своїм правом і, недолюблюючи батьків, дати дитині неоковирне ім'я. Такий випадок описав І. Нечуй-Левицький у творі "Микола Джеря": неприязний до батька священик дав дівчинці неблагозвучне, важке для вимови ім'я Минодора, яке в народній вимові зазвучало як Нимидора.