10.5. Готовимося до ЗНО. Усе про романтизм

 Романтизм (фр. romantisme) - літературний напрям, який сформувався на противагу класицизму. Виник наприкінці XVIII століття в Німеччині, Англії та Франції, на початку XIX століття поширився Польщею, Росією, Австрією, згодом охопив інші країни Європи. У XVIII столітті романтичним називали все незвичайне, фантастичне, дивне, таке, що зустрічається лише в романах, а не в житті.

  Романтизм відкидає нормативність, понад усе цінує творчу свободу, фантазію. Незважаючи на те, що творчість романтиків у кожній країні мала свої особливості, цьому художньому напряму властиві спільні риси. Так, історичним підґрунтям романтизму стали національно-визвольні рухи, які гостро поставили проблему свободи особистості , з одного боку, і беззахисності людини перед суспільством, часто жорстоким, несправедливим, - з іншого.

Романтичний герой наділений сильним характером, часто - це бунтівник, який стоїть над своїм оточенням, заперечує загальноприйняті норми, гостро реагує на події, що відбуваються в житті суспільства. Але він самотній у своїх пошуках ідеалу. Такими є герої Г, Гейне, 
 Дж. Байрона, А. Міцкевича, К. Рилєєва, О. Пушкіна,   М. Лермонтова та ін.

    Заслуга романтиків полягає в розвитку жанрів історичного роману та драми, фантастичної повісті, ліро-епічної поеми, балади, романсу, ліричної пісні. Улюблені теми - героїчне минуле рідного народу, природа й людина, любов, творче натхнення, незвичайні психічні переживання.

  Надзвичайно популярним стає жанр пісні. Загалом романтики виявляють великий інтерес до народної творчості, у якій знаходять співзвучні власним естетичним смакам теми, мотиви, сюжети, жанри. Фольклор допомагав пізнавати національний характер. Поява у XIX столітті нового напряму - реалізму - багато в чому була підготовлена романтизмом, його глибоким змалюванням внутрішнього світу людини, його відкриттям історизму.