Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

вторник, 4 декабря 2018 г.

10.2. Готуємося до ЗНО. Усе про бароко.


 

      Бароко (від іт. barocco - дивний, химерний) - напрям у літературі та мистецтві Європи XVI - XVIII ст. (в Україні розвинувся в XVII - XVIII ст.), поява якого була спричинена втратою ілюзій щодо провідних ідей доби Відродження. 
Отже, напрям бароко прийшов на зміну Відродженню. Його художня система надзвичайно складна: їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладненість форми. Література бароко  поєднує релігійні та світські мотиви й образи, тяжіє до різних контрастів, складної метафоричності, до алегорій, прагне вразити читача пишним, барвистим стилем та риторичним оздобленням твору.
    У різних країнах і літературах бароко склалося неодночасно. Цим терміном прийнято називати напрям і домінуючий стиль у мистецтві середини XVI - початку XVIII століття, що виник спершу в архітектурі, живописі, а пізніше - і в літературі.
 

    Ознакою бароко є його контрастність. Вона виявляється, зокрема, у зображенні героїв і в щасті, і вгорі, у протиставленні земного й неземного.  Названі риси бароко яскраво розкриваються у відповідних метафорах, символах, алегоріях: життя людини нагадує квітку, що губить пелюстки, сама людина - це скло; Смерть, Доля, Віра стають досить поширеними алегоричними персонажами.
    Захоплення ускладненою формою, химерним, дивним виявилося в барокових письменників у нанизуванні метафор, порівнянь, антитез, зверненні до фігурної поезії.
    Найвидатніші представники бароко - П. Кальдерон в Іспанії, Д. Маріно й Т.Тассо в Італії, Х. Гріммельсхаузен у Німеччині.
   Першим українським письменником, творчість якого була позначена рисами бароко, вважається Іван Вишенський.
 Значну роль у становленні цього стилю відіграла Києво-Могилянська колегія (пізніше - академія).

 
 Його професори організували своєрідні курси поезії, на яких приділяли значну увагу характеристиці  курйозних, фігурних, панегіричних віршів. Науку віршування вивчали не лише теоретично, а й практично вправлялися у складанні віршів. 
    Останнім великим українським письменником епохи бароко був Григорій Сковорода, з творчістю якого, за твердженням Д.Чижевського, "літературне бароко не дожевріло, а догоріло повним полум'ям до кінця та враз згасло".



Комментариев нет:

Отправить комментарий