10.11. Готуємося до ЗНО. Усе про неокласицизм.

       Неокласицизм кінця XVIII - XIX століття відомий був у світовому мистецтві та архітектурі, зокрема в Англії, Франції. Назва неокласицизм використовується для того, щоб відрізнити цей стиль від спорідненого з ним класицизму кінця XVII століття. 

     А ще неокласицизм - це умовна назва естетичної платформи кола київських поетів, перекладачів, літературознавців, що виникло в 20-х роках XX століття,  естетична програма духовного оновлення художньої свідомості та нації загалом.

До нього належали М. Зеров, М. Рильський, Ю. Клен, М. Драй-Хмара, П. Филипович. Їх називали "київськими неокласиками".

Неформальне товариство вільних митців шанувало талант, художність у літературі, не визнавало політичних критеріїв мистецтва. Неокласиків об'єднувала система  світосприймання, позначена рисами "аристократизму духу" та творчого інтелекту, тяжіння до гармонії, до високої культури мислення.

Варто відзначити їхнє захоплення досконалістю античної лірики, високою художністю французьких "парнасців", глибоким інтересом до української класики.

 Для неокласицизму  характерні такі риси:
* риси "аристократичного духу";
* орієнтація на загальнолюдські цінності й ідеали;
* суворе дотримання форми строфи та образу;
* афористичність висловлюваного;
* орієнтація на класичні зразки давньогрецького і давньоримського мистецтва.