6.6. Готуємося до ЗНО. Усе про метонімію.
Метонімія (від гр. metonymia - перейменування) - художній троп, сутність якого полягає в заміні назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв'язку між ними (за суміжністю). Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці.
Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла - червоніла.
Т.Шевченко
У цих відомих рядках з поеми "Гайдамаки" Україна - не територія, а населення, українці. Така метонімія увиразнює зображуване, акцентує увагу на всенародності гайдамацького руху.
Суміжність ознак предметів або явищ може бути просторовою, часовою, якісною, причиновою тощо.
Виділяють такі різновиди метонімії:
* ім'я автора замість назви твору (читати Шевченка замість читати твори Т.Г.Шевченка),
І Шафарика, і Ганка..
Т.Шевченко
* назва форми замість назви вмісту (з'їсти миску замість з'їсти миску борщу);
* назва речі замість назви людини (ішов плащ замість ішла людина в плащі);
* назва місця проживання замість назви його мешканця (радіє Київ рідний мій замість радіють кияни);
* назва ознаки замість назви її носія (ішла сміливість у бій замість ішла смілива людина в бій);
* назва матеріалу замість назви речі (метал їде по дорозі замість металеве авто їде по дорозі);
* назва знаряддя дії замість назви дії (досягати мети вогнем і мечем замість досягати мети, спалюючи й рубаючи) та ін.
Її чутно у голосі синиці
і в криках круків у височині.
Вона останній заметілі сниться.
Її угадуєш на довшім дні.
Вона - в бутонах блискучих на каштані,
В снігу рудому, у струмках брудних,
Мов бруд ніколи не торкався їх.
Метонімічні деталі-штрихи, створені рукою майстра, сповнені особливої поетичної чарівності, вони підсилюють естетично-емоційне враження.
Комментариев нет:
Отправить комментарий