Чому старі люди так говорять:"Будьмо здорові зі Святим Різдвом"?
Один з найзнаменніших і найвеличніших празників святкового календаря, яким власне започатковується рік, є Різдво Христове, , але в народі йменують просто Різдвом. Розпочинається воно в опівніч після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину, як уже мовилося, це була Коляда - свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа. Відтак повсюди в храмах відправляють нічну Божу службу, яка завершується вдосвіта.
Першими сповісниками народження Христа були діти та підлітки. Удосвіта семи-восьмилітні хлопчики йшли до односельців віршувати-віншувати, себто вітати родичів та сусідів зі святом Різдва Христового.
Заходячи до хати, діти говорили:
- Зі Святим Різдвом будьте здорові!
А їм відповідали:
- І вас також вітаємо й бажаємо здоров'я!
Після цього починали співати:
Зі Святим Різдвом вітаєм,
Всім здоров'я бажаєм:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям-дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння...
Загалом віншувальників чекали з нетерпінням і щедро віддячували яблуками, горіхами, бубликами, а найчастіше спеціально випеченими маленькими хлібинами "з душею". Вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде Новий рік.
Колядували, як правило, лише хлопчики, а звечора - парубки. Ватаг (його називають Береза) організовував гурт хлопців для привітання господарів, господинь та дітей у кожній господі. Заходячи на подвір'я, колядники спочатку просили дозволу колядувати. Гостинці та подарунки збирав Міхоноша.
Родинна вечеря тривала допізна. Ніхто з присутніх не згадував сумних історій та образ, бо це трапезування мало "очистити всіх од скверни та об'єднати злагодою і любов'ю". Тому господар після першої ложки куті говорив: "Будьмо здорові зі Святи Різдвом! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці!"
Один з найзнаменніших і найвеличніших празників святкового календаря, яким власне започатковується рік, є Різдво Христове, , але в народі йменують просто Різдвом. Розпочинається воно в опівніч після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину, як уже мовилося, це була Коляда - свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа. Відтак повсюди в храмах відправляють нічну Божу службу, яка завершується вдосвіта.
Першими сповісниками народження Христа були діти та підлітки. Удосвіта семи-восьмилітні хлопчики йшли до односельців віршувати-віншувати, себто вітати родичів та сусідів зі святом Різдва Христового.
Заходячи до хати, діти говорили:
- Зі Святим Різдвом будьте здорові!
А їм відповідали:
- І вас також вітаємо й бажаємо здоров'я!
Після цього починали співати:
Зі Святим Різдвом вітаєм,
Всім здоров'я бажаєм:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям-дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння...
Колядували, як правило, лише хлопчики, а звечора - парубки. Ватаг (його називають Береза) організовував гурт хлопців для привітання господарів, господинь та дітей у кожній господі. Заходячи на подвір'я, колядники спочатку просили дозволу колядувати. Гостинці та подарунки збирав Міхоноша.
Родинна вечеря тривала допізна. Ніхто з присутніх не згадував сумних історій та образ, бо це трапезування мало "очистити всіх од скверни та об'єднати злагодою і любов'ю". Тому господар після першої ложки куті говорив: "Будьмо здорові зі Святи Різдвом! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці!"
Комментариев нет:
Отправить комментарий