Чому так говорять люди: "Коляд, коляд, колядниця"?

Кому з тих, хто народився й виріс у селі, не знана ця простенька колядка, з якою ми оббігали сусідів та хрещених, щоб оповісти про Різдво Христове та отримати за це щедрі дарунки?
  Свято української Коляди відзначається протягом двох тижнів - з 7 по 19 січня. Це період так званого зимового повороту сонця. У народі казали: "Сонце - на літо, а зима - на мороз". За дайбозькими уявленнями ( є матеріал у літ. 5 класу), це зустріч нового сонячного року, а звідси і свято народження Сонця - найзнаменніший зимовий празник. Детальніше про це можна прочитати у В.Скуратівського. 

 З прийняттям християнства розпочався інтенсивний наступ на утрадицінений святковий календар дайбожичів. Особливу боротьбу церква повела  зі святом народження Сонця, у тому числі з Колядою, замінивши її народженням Христа. Народ не хотів одрікатись від своїх давніх традиційних обрядів.
  День, що передував Різдвові, називався Святвечір, Багатвечір, Багата кутя. Отже, це вже сьогодні. На Святвечір, за традицією, усі члени родини мали бути вдома: хто ж спізниться, той "цілий рік блукатиме поза хатою". А ще цього вечора ворожили: дівчата - на хлопців, хлопці - на дівчат, а старші люди - скільки кому жити та який урожай буде в новому році. 
   Ось так непомітно й проходив Святвечір.
 Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду  не така -                   
Дайте, дядьку, п'ятака! - чулося майже з кожного подвір'я.