У вірші українського письменника Бориса Грінченка "Дві троянди" рослина уособлює єдність краси й чистоти:
       Дві троянди ті - рожеву
       Пишину з білою сплітаю:
        Се красу із чистотою
        Я докупи ту єднаю. 

  В образному значенні пише про квітку і Михайло Коцюбинський, відомий письменник, у повісті "Fata morgana":
"Гафійка мусила нарізати з паперу нових козаків та квіток і обліпити ними стіни од божника аж до дверей. Крила голубків, що гойдались перед образами на нитці, замінені були новими, ще більш яскравими, а на те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами під образи - пішли всі яйця. які збирались одно до одного...";
"На краї сірого неба родились рожеві хмарки, немов платочки трояди, і збирались докупи у велику вогняну квітку..."  
 Спавді, образ чарівної квітки здавна прикрашає оселі, побут українців. Її зображення - у національних орнаментах, вишиванках, рушниках.