Українська народна мудрість дає таке універсальне визначення троянді: "Дерево древ'янське, листя коханське, цвіт ангельський, а кігті диявольські." 
    Ознаки й достойності прекрасної квітки, її сяяння в природному довкіллі - в основі народних прислів'їв та приказок: "Буває, що й на палі рожа виростає", "У кожній троянді є колючка", "Рожа і межи кропивою рожею зістане", "Рожа червона, та й та блідне".

  Фольклорні, пісенні мотиви нерідко в основі творів українських письменників, у яких оспівані "царівна квітів" та її праматів - шипшина, рожа. Можна згадати хоча б рядки українського поета Івана Франка:

      Червона рожа, червона рожа
       Над усі квіти гожа;
       Не бачу рожі, не бачу рожі,
       Лиш її личка гожі.