Боги прирекли Сізіфа - спритного й хитрого царя міста Коринфа - за всі його злочини на страшну кару. Він повинен був вічно котити на круту гору важкий камінь. І тільки камінь торкався вершини гори, він виривався з рук Сізіфа й летів у прірву. Знову й знову, заточуючись і спотикаючись, приречений на вічну працю, сходить Сізіф униз за каменем. І все починається спочатку.
"Сізіфова праця" - так кажуть про безплідну, важку, нескінченну роботу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий