6. Мишко міркував так: якщо взяти до уваги закон воєнного двобою - "хто - кого", то війська, яких ніхто не зміг чи не може перемогти (непереможні війська), є водночас і переможними військами, бо те, що їх не перемогли, означає, що вони перемогли.                                                                                  - Це, мабуть, тому, - подумав Мишко, - в українській мові всіма частинами слова, крім префікса, непереможний і перможний збігаються. У російській мові непобедимый і победоносный мають спільні лише корінь і закінчення. Ось чому вони не такі схожі.                                                                       Отже, виходить, що парадокс тут суто зовнішній, формальний, на перший погляд.