4. Звичка прямо не називати явище мотивується різними причинами, зокрема делікатністю, іноді побоюванням, що звістка приголомшить співрозмовника. Про божевільну людину кажуть, що вона "з'їхала з глузду", "трошки в дорозі", "не в собі"; про померлого - грубувато, коли до нього ставилися іронічно, або, залежно від інших обставин спілкування, - дав дуба, врізав дуба, віддав кінці та інше; коли з повагою або нейтрально, - вік свій одробив, голову зложив, руки зложив, перестало битися серце і под.