16. Як уже було сказано, імя Філіпп означало "той, що любить коней" (phileo - люблю + hippos - кінь). На українському ґрунті воно змінило свою форму. По-перше, початкове ф заманило п, і утворилося імя Пилип, прізвища Пилипченко, Пилипенко. Проте поряд з ними існують прізвища Філіпенко, Філіпченко, у яких знаходимо відгомін первісної форми. По-друге, в українській формі не виступає подвоєння кінцевого п. Тим часом, коли ми говоримо про македонського царя, то називаємо його Філіппом, а не Пилипом, а острови називаємо Філіппінськими, а не Пилипинськими.

Чому ж це так виходить? Тому, що запозичені українською мовою імена людей часом фонетично змінюються на місцевому ґрунті, а імена чужоземців  - зокрема історичних осіб - виступають в українські мові в такому вигляді, у якому вони відомі всьому світові. Так само географічні назви, утворені від іншомовних імен.