3. Усі ми з дитинства знаємо пристрасні слова Лесі Українки:

Слово, чому ти не твердая криця?

Що серед бою так ясно іскриться?  

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Чи не нагадують нам ці слова іншого заклику, іншого бажання: "Я хочу, чтоб к штыку приравняли перо"? (В. Маяковський).