5. У п'єсі Моцарт - уособлення величезного обдарування, яке немислиме без доброти, чистоти помислів, благородства. Сальєрі, якого Моцарт ставить поряд із собою, дуже добре усвідомлює, що він ремісник. Він алгеброю перевірив гармонію, та що з того, коли геніальний Моцарт легко, ніби без жодного зусилля створює шедеври, не ставлячись до них, як Сальєрі, "з побожністю". Сальєрі смертельно заздрить Моцартові. Щоб "зберегти рівновагу" у світі музики, він вирішує отруїти Моцарта.

Але геній і злочин - речі несумісні, і Сальєрі своїм учинком сам виносить присуд своїму обдаруванню.