Про звірів-чужинців далі піде мова.

  І леопард                                                                                                  Із льоху вискочив на сцену,                                                                     Ступив, зирнув... І полилась                                                                  Святая кров.                                                                                                   Т. Шевченко                                                  1. Зверніть увагу на епіграф: його взято не з народної пісні, бо в наших народних піснях можна зустріти коня й корову, вівцю й козу, голуба й солов'я, курку й качку, але немає там ні левів, ні

леопардів, ні слонів, ні верблюдів, тому що наші з вами предки їх, як правило, не бачили, а якщо й чули про них, то це були напівказкові розповіді, у яких поряд з левами жили песиголовці (люди з собачими головами), а поряд зі словами - птах-фенікс у палаці з чистого золота. Та й самі назви цих екзотичних звірів доходили до нас часом довгими й кружними манівцями, плутаючись у пам'яті людській.