4. І довго ще б не знали французи про картоплю, коли б не аптекар Антуан Пармантьє. 
   Минуло понад сто років після заборони картоплі, коли він засадив свій город нею так, що ніхто не бачив, і найняв загін солдатів охороняти город. Солдати вдень пильно охороняли посаджену какртоплю, а вночі мирно й тихо спали.    

 

Навколишні селяни, побачивши посилену охорону навколо городу аптекаря, вирішили, що там посаджені якісь надзвичайно цінні рослини, і почали вночі закрадатися на город. Аптекар якраз на це й розраховував: він хотів, щоб люди познайомилися з картоплею.   

 

 Того ж літа Пармантьє подарував букет квітів картоплі королю Франції Людовику XVI. Король прикрасив ними свій фрак. Квіти стали модними, їх носили в петлицях і платили за одну гілочку до десяти золотих монет. 

 
   Так селяни, що жили навколо столиці, почали вирощувати картоплю - спочатку як квіти на продаж, а вже пізніше - як їжу.