21. Про буряки.  

 
   Оті "буряки рядочками", що "стеляться листочками" і про які співається в пісні, такі ж давні, як і людська цивілізація. Вони росли вже в саду вавілонського царя Мардук-аннал-Іддіна два тисячоліття тому. Ця рослина звалася монгольд, з її листя готували салати. 

 


    Мала пройти ще тисяча років, аж поки вавілонські, арабські й перські селяни довели, що корінці цієї рослини солодші за листя. І в той час як Схід уже вживав у їжу корені, хоч дрібні й не дуже смачні, Європа продовжувала їсти салати з бурякового листя.      

 

Східна порода буряків стала відома європейцям лише після хрестових походів. Ці нові буряки спочатку висівали в садах, а потім і на городах, поряд з мангольдом. 

 
 Від цих двох рослин і пішли всі сучасні буряки (пригадаймо кольори сучасних буряків: оранжеві - кормові, червоно-фіолетові - столові, білі - цукрові).