22. Мова цих нових людських груп ("галузок") уже не була такою, як раніше, та, правду кажучи, вона не була однаковою і тоді, коли цей "пранарод" ще пам'ятав свою єдність. 
      Отож учені, називаючи мову цих людей "прамовою", "праіндоєвропейською спільністю", "індоєвропейською спільністю", зовсім не уявляють її чимось цілісним, визначеним і незмінним.

     Це не була ні давньоіндійська мова, ні давньогрецька, ні готська, але вона була якоюсь мірою схожа на них, бо всі вони вийшли з неї. У цю велику родину входять, за підрахунками вчених, 75 нині існуючих "живих" і близько 30 "мертвих" мов.           Учені встановили спільність у мові священних давньоіндійських книг і в мові творів грецьких мудреців, у мові войовничих римлян, і в мові підкорених ними германських 

 
племен, у мові вірменів, і в мові найдавніших слов'ян, з яких пізніше виділилися три групи слов'янських мов: південна, західна та східна; до східної належить і наша мова.