16. Запозичення зі старослов'янської мови й досі служать високим цілям, створюють настрій урочистості, пафосу, небуденності. Особливо значна їх кількість потрапила в російську мову.   

     Ось як про це говорив письменник Сергій Наровчатов: 
"... "Уста" целовали и лобзали, они молили и смеялись, были открытыми или сомкнутыми, но лихорадка выступала только на "губах". "Персы" красавиц вздымались и трепетали, а своему ребенку крестьянка давала "грудь". Хмурилось "чело" государыни, объявлявшей войну неверным туркам, а молодому рекруту попросту забривали "лоб"".