27. Коли ж ідеться про людей, що жили пізніше, чи про наших сучасників, то до прізвища додаються слова батько  або старший, і пишуться вони з малої літери й через дефіс. Наприклад, у XIX столітті жив французький письменник Олександр Дюма. Син його мав таке ж саме ім'я і став письменником.                                                  Щоб розрізняти їх, першого називають Дюма-батько, Дюма-старший, другого - Дюма-син. 

У неофіційній мові, у художній літературі, у матеріалах преси, щоб відрізнити батька від сина або братів між собою, до прізвища додають відповідно слова старший або молодший. Петренко-старший, Загороднюк-молодший.