16. Походження назви липень цілком прозоре. У цю пору цвітуть липи, і бджоли знаходять  місобі добрий пожиток. Цікаво, що в інших слов'янських мовах є місяці, назви яких дуже близькі звучанням до нашої, але на півдні, де липи цвітуть раніше, ці слова означають не сьомий, а шостий місяць року.

 Майже до самого XX століття в українській літературній мові вживалися паралельно назви липень і липець. Лише згодом, очевидно за аналогією до морфологічної будови назви десяти місяців, остаточно запанувала назва липень.                                                                    У діалектах української мови вживаються ще й інші назви цього місяця: косень - місяць, коли починають косити трави; кивень - місяць, коли коні, відганяючи мух, посилено кивають головами; ґедзень - місяць, коли тварини особливо терплять від ґедзів. 

   

15. Інші вчені пов'язують назву шостого місяця або з червонінням ягід і фруктів, або з появою червоних квітів, або з часом, коли розвивалися лялечки (черв'ячки) бджіл, оскільки бжільництво в господарстві давніх слов'ян посідало важливе місце.

Усе-таки найбільш переконливою видається перша версія. На її користь промовляє, очевидно, і той факт, що в діалектах цей місяць називався червець - тобто так само, як черв'як, з якого виготовляли червону фарбу.

 

14. Шостий місяць року - червень. Існує кілька пояснень щодо виникнення цієї назви. Більшість дослідників вважає, що червень - місяць появи черв'яків. зокрема червця, з якого виготовляли червону фарбу для тканин.

Учені встановили, що в давнину збирання червця було дуже поширеним заняттям на Україні і в Польщі. Його у великій кількості продавали в інші країни; майстрів запрошували за кордон, і там вони навчали виготовляти з червця фарби та фарбувати тканини.

  

13. Цікаво з'ясувати ще й таке питання: з якої літери - малої чи великої - треба писати слово день у визначенні Першотравня? У реченні "Перше травня - День міжнародної солідарності трудящих у боротьбі проти імперіалізму, за мир, демократію і соціалізм" слово день є першим словом в офіційному визначенні свята, отже, його треба писати з великої літери.

Коли ж наводиться неофіційне визначення, а описово розкривається значення свята, то день пишеться з малої літери. Наприклад: "Перше травня - день єдності трудящих усього світу". 

Так само в реченні "8 Березня - Міжнародний жіночий день" слово міжнародний пишемо з великої літери, бо тут ідеться про офіційне визначення, а в реченні "8 Березня - день солідарності жінок усіх країн" слово день - з малої, бо словосполучення "день солідарності жінок усіх країн" передає значення цього свята, але не є офіційним формулюванням. 

12. Травень означає "місяць буйного розвитку трави". До Великої Жовтневої соціалістичної революції , крім назви травень, була поширена ще назва май.          

 Іноді школярі забувають, як правильно писати словосполучення Перше травня. Як оговорено раніше, за правописом перше слово в назвах революційних свят і знаменних дат, пов'язаних із визначними подіями в житті народу або міжнародного робітничого руху, в українській мові пишеться з великої літери, а наступні слова, якщо вони не є власними назвами, пишуться з малої.

Наприклад, Перше травня, Восьме березня, День геолога, Міжнародний день захисту дітей. Якщо день знаменної дати передають цифрами, то в словосполученні, що є символом події, яку воно відбиває, назву місяця пишуть з великої літери: 1 Травня, 8 Березня.      

11. Квітень є літературною назвою четвертого місяця року. У говірках поширена форма цвітень. Квітень означало: "пора цвітіння рослин". Цій назві передувала запозичена з латинської мови - апріль, яка вживалася майже до початку XX століття, зокрема в листуванні письменників.

Третього квітня 1917 року Володимир Ілліч Ленін повернувся із-за кордону, звідки він керував революційним рухом у Росії. У тезах, з якими виступив Володимир Ілліч, він дав партії теоретично обгрунтований, конкретний план боротьби за перехід від революції буржуазно-демократичної до революції соціалістичної. В історії партії і країни ці матеріали відомі під назвою Квітневі тези, яка вже сприймається як власна, і тому перше слово слід писати з великої літери.

  

10. Часом у декого виникає питання, як правильно писати: "Поздоровляємо з Восьмим березня чи з Восьмим березнем". Двох думок тут бути не може. У датах за відмінками змінюється тільки порядковий числівник, а назва місяця завжди стоїть у формі родового відмінка. 

 Отже, треба говорити й писати: восьме березня, восьмого березня, восьмому березня, восьмим березня, на восьмому березня; "Поздоровляю з Восьмим березня".   

9. Назва першого місяця весни - березня - пов'язана з розвиванням у цей час берези, зі збиранням її соку. Недаремно в деяких говірках третій місяць року називають сочнем, соковиком. 

 У діалектах і раніше в літературній мові були поширені ще назви березня - марець (запозичення з латинської назви цього місяця - Martius) і березіль або березоль. Остання була відома ще в давньоруській мові й утворилася з двох слів - береза і зола. Більшість учених вважає, що корінь зол споріднений із словом зола (попіл), проте одні гадають, що назва березозол (давніша форма, з якої потім виникло слово березоль) пов'язана зі спалюванням беріз на попіл для лугу, інші - для розчищення площі під оранку.

Є дослідники, які не погоджуються з обома твердженнями. Більш вірогідними вони вважають, що в назві березозол, як і в назві березень, лежить те саме явище - розвивання беріз.  І тоді   зол і зел можна розглядати як різні варіанти одного кореня із значенням "зелений". 

 

8. Усі назви місяців, крім  лютого, - іменники. Лютий - прикметник, але тільки за формою; у назві місяця він перейшов із прикметника в іменник. Ця обставина часом спричиняється до того, що замість, наприклад, п'яте лютого дехто помилково каже "п'яте люте". Але тут явна помилка. Адже відомо, що назва місяця поряд із числом, яке вказує на певний день, завжди вживається в родовому відмінку.                                     

Особливість прикметників, які перейшли в іменники, полягає в тому, що вони відмінюються, як прикметники, а в реченні виконують синтаксичну функцію іменників - підпорядковують собі означення або самі підпорядковуються іншим членам речення. Отже, п'яте лютого, а не "п'яте люте".