3. Та повернемось до звичайної шапки. Слово це походить від тюркського шапа; воно було запозичене в російську мову десь у XIV ст. й існувало у двох формах - шапа і шапка. Пізніше в російській мові відбулося своєрідне вирівнювання форм назв головних уборів: усі вони почали вживатися із суфіксом -ка: шапка, кепка, феска, хоча форма, у якій ці слова приходили в російську мову, була далеко не однотипною (шапа, кепі, фес).

Спочатку словом шапка називали корону: "И взем шапку, сиречь венец, да перекрестил великого князя крестом, и положил на него шапку" (запис 1547 р.). До XVI ст. слово шапка на Русі вживалося тільки з таким значенням.