Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

четверг, 27 апреля 2017 г.

 Мабуть, я нікого не здивую, коли скажу, що будь-які квіти мають здатність заспокоювати людину, відвертати її від проблем, піднімати настрій, навіювати спогади. Вони, ніби звуки музики, огортають душу ніжністю та теплом...
 Сьогодні хочу знову написати про синьоокі проліски. Дуже люблю ці квіти за ніжність і тому, що вони найперші. Вирішила знайти образ цєї квітки в художній літературі. Проліски оспівані у творах багатьох українських письменників - і класиків, і сучасних.
  Це справжнє голубе диво, що сперечається з кольором неба. Щоправда, не сніг, а шар торішнього листу іноді заважає гінцям весни з'являтися вчасно. У Михайла Стельмаха, наприклад у повісті "Гуси-лебеді летять", читаємо:"Весною вони (дубові гаї) довго не розвивалися - були голі зверху й знизу, бо ні квіточки підсніжника, ні блакитний пролісок, ні жовтий первоцвіт, ні білі, ні червоні, ні червоно-фіалкові сокілочки не пробивалися крізь шорстку сірятину листяної подушки". 
     Ніжні почуття до голубої квіточки оспівані у вірші Лесі Українки "В магазині квіток". Сільська дівчина, не знайшовши в міському магазині квітів, що нагадували б їй рідні місця, раптом побачила в руках зустрічної жінки ... проліски - і тоді вона:
     ... згадала околиці рідні:
    Скрізь квіти, ряст, ясна роса...
              На проліски сині, на квіти лагідні
                     Скотилася тихо сльоза...

У вірші "Перші проліски" Бориса Грінченка
читаємо про любі серцю спогади:
      Ви сьогодні мене звеселили,
      Нагадали минуле мені;
      Нагадали коханої очі,
      Що блакитні були і ясні.


"Пролісок" - це назва збірки поезій нашого земляка Павла Грабовського.
    Прокидалось усе та цвіло навкруги:
   Синій пролісок вився з-під снігу.

Винятковою життєздатністю ніжної квітки захоплювався також поет-земляк Олександр Олесь:
                   Зима... і пролісок блакитний!        
                     Навколо ще лежать сніги,
                   А він всміхається, привітний,
                   А він вже скинув ланцюги. 
      У поетовому вірші "З листа" пролісок  і в такому ліричному контексті: 
                          Перший пролісок блакитний,
                          Першу квітку весняну,
                          Шлю тобі, моя голубко,
                          У далеку сторону.

 "Бризки пролісок" - така назва оповідання Василя Чумака, у якому читаємо: "Чорна блуза Андрійкова забризкана бризками пролісок. Та що чорна блузка? - Весь світ у пролісках!"

А в щоденнику поета Степана Будного, який помер на зорі життя,  читаємо і такі рядки:

   "Надвечір пішов сніг ... І здавалось, ніби на клумбах в онкодиспансері зацвіли проліски. На мокрій землі вони швидко танули, та на їх місце падали інші, і волога земля весь час цвіла.
Пролісками ... " 




                    
     

Комментариев нет:

Отправить комментарий