Про квіти як історію нашого народу
Людина з'являється на світ маленькою та безпомічною. Хто навчить її робити перші кроки, хто допоможе стати здоровою й розумною, чесною, кмітливою, працьовитою і доброю? Звичайно ж, народна мудрість. Ми вже переконалися в цьому, знайомлячись із фразеологізмами. Вони роблять нашу мову багатою та красивою, влучною та переконливою.
А ще допоможе людині бути мудрою і величною народознавство. Знати історію свого народу, звичаї, традиції , обряди - це обов'язок кожного.
Народознавство - це ніжна мамина пісня над колискою немовляти, приваблива саморобна іграшка, подарована батьком, це бабусина чарівна казка й дідусева бувальщина.
Усі знають, що пізнання світу починається з природи. Ось маленьке хлоп'ятко нахиляється до жовтенької квіточки. Мама запитує, чим вона пахне. "Сонечком!"
- відповідає радісно малюк. Такі хвилини для мами найщасливіші у світі. Ось воно, перше пізнання світу і себе в ньому...
З давніх-давен рослинний світ є добротворцем для людини, який вона шанувала і який обожнювала в усі часи.
Тому сьогодні і надалі ми будемо говорити про вічні супутники людського життя і в горі, і в радощах - про КВІТИ.
1. Біла квітка надії
Ще лежить сніг, часом завіхолить хуртовина, ударять морози, та частіше й частіше настають відлиги, якщо вдень дедалі ласкавіше пригріває сонечко. І настає час, коли з'являються перші ніжні, пониклі, наче витончені з найтоншої порцеляни, дзвінкоподібні білосніжні квіти - підсніжники.
Масове цвітіння цих квітів - захоплююче видовище. Здається, грунт у весняному лісі прикритий якоюсь тонкою мереживною білою скатертиною з безлічі сніжно-білих квіточок. Це справжні посланці ранньої весни. Вони повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи від зимового сну.
Одна з легенд розповідає, що в той час, коли перших людей було вигнано з раю, ішов сніг, і Єва дуже замерзла. Щоб її зігріти й подати надію на кращі часи, кілька ажурних сніжинок перетворилися на ніжні квіти підсніжника - провісника тепла, символу сподівань на краще майбутнє. Так вони й лишились у народі символом надії.
Ці квіти занесені до Червоної книги. Оберігайте їх.
Людина з'являється на світ маленькою та безпомічною. Хто навчить її робити перші кроки, хто допоможе стати здоровою й розумною, чесною, кмітливою, працьовитою і доброю? Звичайно ж, народна мудрість. Ми вже переконалися в цьому, знайомлячись із фразеологізмами. Вони роблять нашу мову багатою та красивою, влучною та переконливою.
А ще допоможе людині бути мудрою і величною народознавство. Знати історію свого народу, звичаї, традиції , обряди - це обов'язок кожного.
Народознавство - це ніжна мамина пісня над колискою немовляти, приваблива саморобна іграшка, подарована батьком, це бабусина чарівна казка й дідусева бувальщина.
Усі знають, що пізнання світу починається з природи. Ось маленьке хлоп'ятко нахиляється до жовтенької квіточки. Мама запитує, чим вона пахне. "Сонечком!"
- відповідає радісно малюк. Такі хвилини для мами найщасливіші у світі. Ось воно, перше пізнання світу і себе в ньому...
З давніх-давен рослинний світ є добротворцем для людини, який вона шанувала і який обожнювала в усі часи.
Тому сьогодні і надалі ми будемо говорити про вічні супутники людського життя і в горі, і в радощах - про КВІТИ.
1. Біла квітка надії
Масове цвітіння цих квітів - захоплююче видовище. Здається, грунт у весняному лісі прикритий якоюсь тонкою мереживною білою скатертиною з безлічі сніжно-білих квіточок. Це справжні посланці ранньої весни. Вони повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи від зимового сну.
Одна з легенд розповідає, що в той час, коли перших людей було вигнано з раю, ішов сніг, і Єва дуже замерзла. Щоб її зігріти й подати надію на кращі часи, кілька ажурних сніжинок перетворилися на ніжні квіти підсніжника - провісника тепла, символу сподівань на краще майбутнє. Так вони й лишились у народі символом надії.
Ці квіти занесені до Червоної книги. Оберігайте їх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий