4. Очевидно, як і у виборі форми родового відмінка множини для слів тесля, суддя, і для весільного старости певне значення мала та обставина, що роль сватів виконували тільки чоловіки. І тут наче проявилося підсвідоме бажання носіїв мови привести у відповідність такі категорії, як рід за статтю і рід граматичний, усунути відхилення, що полягає у віднесенні до першої відміни іменників, які означають осіб чоловічої статі.                                   

Серед поширених раніше варіантів сусіда і сусід другий виявився стійкішим, частіше вживаним у літературній мові останнього часу, тому й у родовому відмінку множини закріпилася форма із закінченням -ів - сусідів.