2.  Слово календар з’явилося у Давньому Римі. Там календами називали перший день кожного місяця. Усі розрахунки в римлян пов’язувалися з цими першими числами місяця: у ці дні сплачувалися борги, виконувалися зобов’язання й різні розрахунки. Греки не прийняли тоді ще римського календаря, і для греків, що жили в Римі, календи – як день розрахунків – не існували. Тому вислів «відкласти до грецьких календ» означав «до безконечності» (вислів приписують імператорові Августу,

який вживав його, говорячи про безнадійних, непоправних боржників). За першими числами місяця жерці вели рахунок часу, а календаріумом звалася «книга боргів». У нас слово календар з’явилося у XVII ст., прийшло через польську мову. Проте наявність у мові слів коляда, колядка, колядування, які сягають корінням дохристиянських часів, свідчить про те, що слово календи вперше було запозичене усним шляхом з латинської мови в дуже давні часи.