25. І, нарешті, папороть - таємнича й буденна. Ми її бачимо і в лісі, і в хаті, й у вітрині квіткового магазину, і на святково прикрашеній сцені. Ми настільки до неї звикли, що вже перестали помічати, яка вона дивна, наскільки вона не схожа на всі інші рослини, що нас оточують. І лише читаючи М. В. Гоголя, ми якийсь час із певною недовірою й острахом поглядаємо на папороть: може, і справді вона має якусь таємничу силу?  Потім знову звикаємо до неї й перестаємо помічати. А насправді - то вона така і є, наша папороть, - таємнича, дивовижна рослина, гість із мезозойської ери.