5. Інакше складається доля цього іменника, коли він означає не професію, а власну назву - прізвище. Хоча в нашому правописі цілком точно зазначено, що українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами правопису українських слів, практика дає безліч прикладів порушення цього правила щодо прізвища Швець, дуже поширеного на Україні.                                                      Оскільки сам носій прізвища й навколишні намагаються відрізняти особову назву від назви професії, то фонетичні зміни в корені прізвища Швець при відмінюванні не відбуваються: Швеця, Швецеві і т.д.                                                                                Уявімо собі, що хлопець Анатолій Швець шевцює. І, збираючись до майстерні, людина може сказати: "Я йду до шевця Анатолія Швеця". Парадоксально, але так буває в житті.