Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

воскресенье, 8 сентября 2019 г.

91.
Суфіксом  -енк (о), як і -ук, творилися власні назви молодих осіб - синів. спершу вони вказували на спадкоємця й долучалися до імені батька (Макаренко - син Макара, Петрук - син Петра, Павлюк - син Павла), батькового прізвиська (Губатенко, Калитчук, Кислюк - сини Губатого, Калитки, Кислого) або назви роду діяльності (Кравченко - син кравця, Вознюк - син возного). 
   Твірними були також слова на позначення національності (Німенко, Циганенко, Татарчук - від німець, циган, татарин), місця проживання (Сосниченко, Волинюк, Поліщук - Сосниця, Волинь, Полісся) тощо. 

   Пізніше виникали прізвища, утворені названими суфіксами від імені матері (Катренко, Ганнусенко, Маланчук від Катря, Ганнуся, Маланка), а ще пізніше - від різних основ (Жиленко ← жила, Горбенко ← горб, Мищук ← миска, Скрип'юк ← скрипіти).

Комментариев нет:

Отправить комментарий