23. Малиновий  дзвін
         Народні умільці, великі майстри своєї справи ще вісімсот років тому для виготовлення дзвонів брали спеціальний слав міді й олова, зважуючи все на вагах. Вони виливали метал так, щоб не було пузирів. 
            Цей сплав називався дзвонова мідь. Метал плавився в особливих печах. Дзвони лили стоячи: цим досягався рівномірний розподіл металу. Від того і дзвін ставав приємним, чистим, гучним. 

                                      

                   У народній символіці звук завжди поєднувався з кольором. Малина - солодка ягода, а малиновий колір приємний, гарний.
             Ось так і з'явився вислів "малиновий дзвін". Це дзвін  приємного м'якого тембру.