Сьогодні 30 березня. День Теплого Олекси  - "чоловіка Божого". Так, але щось у цьому році не дуже тепло. У давнину в цей день пасічники вважали за обов'язок неодмінно винести з омшанників вулики. Робилося це з використанням численних молитв і заклинань від усіляких напастей, хвороб, хижаків тощо. Вони переписувалися від руки.

   З особливим ставленням до заклинань ставилися козаки, котрі на схилі літ часто віддавали перевагу пасічництву.
  Ми знаємо, що Б. Хмельницький постійно тримав бджіл, доживав свого віку на пасіці й славетний І. Сірко.
 Відомий факт, коли Т. Шевченко спеціально відвідав всесвіт ньовідомого бджоляра П. Прокоповича. Про цю зустріч із своїм земляком Кобзар тепло згадує в "Щоденнику".
   Перед тим, як бджоли починали обліт, пасічники, постукуючи у вулик, напучували
комах молитвами.

 Крім пасічників, свято Олекси празнували й рибалки. Рано вранці вони йшли до річки й спостерігали, бо ж - "На Теплого Олекси - як мовить прислів'я- щука-риба лід хвостом розбиває'".
     Пошановували Теплого Олексу й мисливці. Вони вважали, що в цей день вилазять зі свого лігва ведмеді й ідуть шукати поживи.