5.  Є ще й такий вислів: «Кожен солдат носить у своєму ранці маршальський жезл» (приписується Наполеону). Історія слова маршал настільки незвична, що розпочинати її треба здалеку й обережно, ну, хоча б так. При царському дворі в Росії існувало цілий ряд високих звань, які досить «низько» звучали при буквальному їх перекладі.

Так, звання камергер у перекладі – «кімнатний пан», тобто всього-на-всього лакей. Звання шталмейстер перекладалось як «начальник конюшні». Слово маршал на самому початку своєї кар’єри означало «конюх». Це було в давній німецькій мові. Звідти його запозичили французи (марешаль), а від французів – німці (маршалл).