77. Можливо, ви читали, дивились у театрі чи слухали по радіо виставу за високохудожньою п'єсою І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля". Однойменний герой п'єси домагається дворянського титулу, але не досягає бажаного через одним-одну літеру е , записану в прізвищі, замість о: Беруля, а не Боруля. Ось як говорить про це письменник устами персонажа:
"П'ять літ діло йшло, зовсім було признали, сопричислили ... і не утвердили. І через що? Пустяк! Сказано в бумазі, що не так хвамілія стоїть: у нових бумагах - Боруля, а в старих - Беруля... Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав Беруля... Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля... Може, й Беруля!"
Хоч мова ведеться не про наші часи, але випадок повчальний і сьогодні. Тож пильнуйте своє прізвище, не вносьте в нього щонайменших змін і не дозволяйте робити це іншим.
"П'ять літ діло йшло, зовсім було признали, сопричислили ... і не утвердили. І через що? Пустяк! Сказано в бумазі, що не так хвамілія стоїть: у нових бумагах - Боруля, а в старих - Беруля... Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав Беруля... Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля... Може, й Беруля!"
Хоч мова ведеться не про наші часи, але випадок повчальний і сьогодні. Тож пильнуйте своє прізвище, не вносьте в нього щонайменших змін і не дозволяйте робити це іншим.
Комментариев нет:
Отправить комментарий