"Зійди, сонечко, на Івана"

     6 липня - напередодні Івана Купала - дівчата збиралися в лісі чи на лузі й виготовляли потай опудало - МАРЕНУ. Ляльку в зріст людини плели з соломи і вбирали наче живу людину: одягали вишиту жіночу сорочку, підв'язували плахту і фартуха, скріплювали однією чи двома крайками, а шию прикрашали намистом; на ноги зодягали сап'янці, а подекуди й каптур (так колись пов'язували ноги покійникам). 
     На леваді дівчата насипали купу жовтого піску, вправляли в нього Марену і водили хороводи.  Невдовзі на місце розваг приходили хлопці. Вони тут же одбирали Марену, оточували її колом, пританцьовували та приспівували всіляких жартівливих пісень. Наостанок несли Марену до річки й топили.
    Парубки у свою чергу готували інше опудало - купала. Це була в зріст людини лялька з соломи. Для цього тичку з перекладиною обкуручуваликулем, поверх зодягали штани, сорочку, бриля, до рук приправляли батога або уия, робили вуса та бороду.

    Вчинивши  "самосуд" над Мареною, гуртом ішли до купала, який мав стояти неподалік на пагорбі й спостерігати за діями". Біля нього лежав хмиз. Розпалити багаття годилося найміцнішому юнакові, котрого поважали в селі. Це була одна з найкульмінаційніших дій. Розгорявся вогонь. злопці й дівчата брались за руки, ходили за сонцем навколо Купала. Після хороводу організовували ігри. Ловили дівчат, тягли їх до води, обливали. Не відставали від хлопців і дівчата, бо "негоже на     Купала сухому бути". 
     Натомість розпочиналися ігри біля вогнищ. Спочатку хлопці по старшинству - поодинці й попарно - перестрибували багаття а як воно трохи прижухало то це робили й дівчата. Вважалося за честь кожному "очиститись вогнем" - тричі перестрибнути через нього...

     Традиційно на купальське свято сходилося все село - від дітей до літніх людей. Приносили з собою вареники молодиці, а чоловіки й парубки - напої. Розділившись на гурти, простеляли скатертину й частувалися. 
    Непомітно надходила північ, поступово догоряло вогнище. По цьому дівчата пускали на водзаготовлені віночки. Як правило, кожна виплітала їх по два - для себе і судженого. Запалювали прилаштовані зверху свічески й спрямовували вінки за течією. Якщо вони пливли в парі, то цього року молоді поберуться, а коли урозтіч - не судилося бути разом...