10. Дієслово збиткуватися часто неправильно вживають із додатком у родовому відмінку з прийменником з ("збиткуватися з хлопця") замість додатка в орудному відмінку з прийменником над (збиткуватися над хлопцем). Очевидно, це відбувається під впливом синонімів слова збиткуватися - знущатися, глумитися, глузувати, які літературній мові здебільшого вживаються з додатком у родовому відмінку з прийменником з (знущатися, глумитися, глузувати - з кого? з чого?).

 Цікаво, що дієслово знущатися раніше досить часто керувало додатком в орудному відмінку з прийменником над. Проте останнім часом така форма поступається перед конструкцією з додатком у родовому відмінку і прийменником з (знущатися - з кого?). 

9. Проте часом уживання цих слів із додатком плутають - говорять чи пишуть: властивий, притаманний - з родовим відмінком і прийменником для під впливом слова характериний або, навпаки, характерний - з давальним відмінком без прийменника під впливом конструкцій з двома іншими синонімами.                                                                                              Отже, правильно: властивий, притаманний - кому? чому?, характерний  - для кого? для чого?  

8. Слова властивий і притаманний вимагають після себе додатка в давальному відмінку: властивий, притаманний - кому? чому? Наприклад: "Марксизм-ленінізм показав властиві капіталізмові суперечності, неминучість переходу суспільства до комунізму". "Художники кіно відмовилися в нових фільмах від фальшивої театралізації. Вони лишили театрові створювати притаманний лише йому світ образів, шукати своїх, властивих кіно, шляхів утілення у мистецтві життя народу (Італії)" (О. Довженко). А слово характерний узвичаєно вживати з додатком у родовому відмінку і прийменником для: характериний - для кого? для чого? Наприклад: "Для реалізму XIX ст. характерні такі риси...".

   

7. Проте, коли слово сповнений сполучене з іменниками не абстрактного, а конкретного значення, то трапляється, що воно керує додатком в орудному відмінку. Наприклад: "Уся хатина сповнена сонцем" (М. Коцюбинський). "І гнів, як пожежа, шумує у жилах, як грозами сповнений сад" (В. Сосюра).  

6. Слово сповнений, як правило, вживають із додатком у родовому відмінку; таке словосполучення здебільшого передає моральний стан людини, емоції. "Йому двадцять два роки, він сповнений сили і впевненості" (М. Трублаїні). "І кожен рух його був сповнений поваги" (М. Рильський). "І сказав один юнак, сповнений завзяття" (П. Воронько). "Липнева ніч в огні над нами, тривоги сповнений перон" (В. Сосюра).

5. Слово наповнений найчастіше вживається, коли йдеться про конкретне, фізичне значення. "Тьмяно полискували наповнені водою колії" (О.Гончар). "Передвесняний вишневий плач ще більше тривожив душу, витискав нові сльози, що падвли на діжку, наповнену зерном, заробленим її Іваном" (М. Стельмах).                        Проте це слово може бути поєднане і з додатком, що виражає абстрактне поняття. "Серце наповнене щастям і радістю". Звичайно слово наповнений вимагає після себе додатка в орудному відмінку, але часом його поєднують із додатком у роовому (наповнений - чого?).

4. Дієслово нехтувати може виступати з додатком в орудному відмінку або в знахідному відмінках. Наприклад: "Тут не зарадиш: ні круть, ні верть. Ще не такі повмирали, як я. Мудрістю мудрого нехтує смерть, нехтує золотом багатія" (Д. Павчичко). "Ну, се вже вам гріх так нехтувати свої таланти" (Леся Українка). Уживанішою є конструкція з додатком в орудному відмінку.  

3. Є синонімічні дієслова, які всі керують додатком у тому самому відмінку, але частині з них неправильно приписують інше керування. Наприклад, усі три слова групи докоряти, дорікати, закидати в сучасній мові вимагають після себе додатка в давальному відмінку: докоряти, дорікати, закидати  - кому? У літературі до 1917 року поряд із цією конструкцією слова докоряти, дорікати вживалися з додатком у знахідному відмінку: докоряти, дорікати - кого? У сучасній мові цього уникають.

      

2. Часто певне слово вживають із додатком не в тому відмінку, що треба, під впливом синонімічного слова. Наприклад, дієслово опановувати вимагає після себе прямого додатка в знахідному відмінку: опановувати знання, опановувавти нову техніку. Тим часом слово опановувати (у значенні "вивчати") дехто вживає неправильно - з орудним відмінком: "опновувати знаннями", "опановувати наукою".Це відбувається, очевидно, під впливом синоніма слова опановувати - оволодівати, яке керує додатком в орудному відмінку: оволодівати знаннями, оволодівати наукою.         Отже, правильно буде так: опановувати - кого? що?; оволодівати - ким? чим? 

 

Тема "Примхи керування"     

1. З раннього дитинства людина запам'ятовує словосполучення, властиві рідній мові, автоматично засвоює особливості керування одних слів іншими. Проте інколи під впливом різних факторів дехто помилково сполучає слова, порушуючи узвичаєні в мові конструкції.

Вітаю всіх-усіх зі світлим великоднім святом!  

Великоднє свято (Пасха) в картинах відомих художників

12. У Греції відома така легенда. Троянда утворилася з білосніжної піни, що покривала тіло Афродіти, коли богиня краси й кохання вийшла з моря після купання. Побачивши на ній прекрасну, як і Афродіта, квітку, боги одразу оббризкали її нектаром, котрий і надав троянді дивовижно-чарівного запаху. Однак нектар, який дарує безсмертя, не дав його троянді, бо деякі боги заздрили квітці. А тому троянда залишилася такою ж смертною, як і всі, хто народжується  на землі.