5. Крізь літописні рядки чуються нам і дзвони на сполох, і крики воїнів, і шум бою, і заклики воєначальників стояти на смерть: "Вже нам нікуди дітися, волею чи неволею треба стати всупротив; та не осоромимо ж землі Руської, а ляжемо кістьми, мертві сорому бо не ймуть, коли ж побіжимо - сором нам буде..." Це слова київського князя Святослава, із якими звернувся він до свого війська перед жорстоким боєм із величезним військом візантійського імператора. Майже кожне слово цього звернення стало крилатим.