6. В українській мові галстук має ще одну назву. Це краватка. Воно свого часу було запозичене з французької мови в польську, а вже з польської мови - в українську. У французькій мові воно з'явилося, можна сказати, досить несподівано. 

 

5. Слово галстук з'явилося в Росії за часів Петра I, коли цар почав уводити європейський одяг. Вимовлялося це слово спочатку трохи інакше - галздук. Це тому, що воно було привезене з Голландії і означало "хустка на шию". У тогочасному російському словнику це слово пояснювали так: "Полотенце, которым шею обвивают и украшают". І справді, тодішній галстук скоріше нагадував невеликий шовковий рушник, яким обмотували шию. Такі галстуки ви можете побачити на старовинних портретах.        

4. До нас слово піонер прийшло через англійську мову вже з новими його значеннями. А далі так стали у нас називати й дітей, бо теж по-своєму були новаторами: вони створили першу у світі дитячу організацію юних ленінців, юних комуністів, "червоногалстучну республіку". 

3. Разом з французами-переселенцями слово піонер потрапило до Америки. Тут у нього з'явилося нове значення. Цим словом почали вже називати не воїна, а людину, яка освоювала нові землі, обробляла одвічно неорані лани, корчувала дикі пущі. Так слово піонер почало означати "першопроходець", "першовідкривач". Далі піонером почали називати також людину, яка створювала нову галузь науки, новий напрям у ній. У слова піонер з'явилося ще одне значення - "новатор" .

2. Слово піонер з'явилося значно раніше, ніж піонерська організація. У французькій мові це слово було вже давно, писалося воно майже так, як його пишемо ми (піоніер), а от вимовлялося інакше - піоньє. Означало воно "солдат інженерних військ". Ці військові частини йшли звичайно попереду й прокладали шлях армії. Ще раніше це слово у французів означало "піхотинець" ("піший" по-французьки піон). 

Тема "Про піонерський галстук і краватку" 1. Старше покоління знає, коли день народження піонерської організації: 19 травня 1922 року. Проте дитяча організація з'явилась раніше - у 1919 році, тільки звалася вона тоді "Юний комуніст". Та скоро дітей - членів цієї організації - почали все частіше називати юний піонер.   

 

8. Від слова громада було утворене слово громадянин. Так називають людину, коли говорять про те, у якій державі вона постійно живе: "Я - громадянин України". Ще так називають людину, яка вірно служить своїй Батьківщині, приймає всі болі й радощі країни близько до серця: "Поет Андрій Малишко був справжнім громадянином і воїном".     Словом громадянине так само, як і словом товаришу, звертаються до незнайомої людини.