9. Прапор по-українськи ще й стяг, знамено, тільки слова ці вживаються рідше. Стяг - слово урочисте, небуденне, високе. Воно також здавна живе в нашій мові: уперше зустрічається в літописі одинадцятого століття. Наші предки запозичили його в скандінавських народів, де ним називали не сам прапор, а древко - спис, палицю, до яких чіпляли полотнище прапора.  

 

8. Тепер поговоримо про прапор. Майже всі слов'янські мови з дуже давніх часів мають це слово. Кажуть, що воно споріднене зі словом перо і означало колись "лечу" "рухаюсь". І в українській мові слово прапор (прапір) відоме давно. Є воно в наших старовинних піснях:                                                                                                     На могилі прапір устромили,                                                                

 Славу козацьку учинили.  

 

7. А було це так. У 1660 році в Париж прибув полк хорватської кавалерії (хорвати - це південні слов'яни; вони були громадяни однієї з республік Югославії). Ті давні хорвати-кавалеристи носили на шиї хустку. Цей спосіб носити хустку на шиї дуже сподобався французам, вони перейняли його. Хорватів французи звали кроати, а звідси вже зовсім близько і до французького краватте і до нашої краватки. Та не хорвати першими завязали собі хустку на шию. Їх носили ще легіонери - воїни Стародавнього Риму. Так що вашому галстуку - дві тисячі років. 

 

6. В українській мові галстук має ще одну назву. Це краватка. Воно свого часу було запозичене з французької мови в польську, а вже з польської мови - в українську. У французькій мові воно з'явилося, можна сказати, досить несподівано. 

 

5. Слово галстук з'явилося в Росії за часів Петра I, коли цар почав уводити європейський одяг. Вимовлялося це слово спочатку трохи інакше - галздук. Це тому, що воно було привезене з Голландії і означало "хустка на шию". У тогочасному російському словнику це слово пояснювали так: "Полотенце, которым шею обвивают и украшают". І справді, тодішній галстук скоріше нагадував невеликий шовковий рушник, яким обмотували шию. Такі галстуки ви можете побачити на старовинних портретах.        

4. До нас слово піонер прийшло через англійську мову вже з новими його значеннями. А далі так стали у нас називати й дітей, бо теж по-своєму були новаторами: вони створили першу у світі дитячу організацію юних ленінців, юних комуністів, "червоногалстучну республіку". 

3. Разом з французами-переселенцями слово піонер потрапило до Америки. Тут у нього з'явилося нове значення. Цим словом почали вже називати не воїна, а людину, яка освоювала нові землі, обробляла одвічно неорані лани, корчувала дикі пущі. Так слово піонер почало означати "першопроходець", "першовідкривач". Далі піонером почали називати також людину, яка створювала нову галузь науки, новий напрям у ній. У слова піонер з'явилося ще одне значення - "новатор" .