7. А далі сталася подія величезної ваги: люди винайшли письмо. Уявіть собі школу, у якій немає зошитів, книжок, щоденників, класної дошки - нічого. Як ви думаєте: чи легко було вчитися в такій школі? Дуже важко. Учням доводилося зі слів учителя все завчати напам'ять. Ви знаєте самі, як важко одразу запам'ятати вірш. А тодішні учні завчали не легкі вірші, а складені як вірш важкі правила, довгі рецепти, способи обробітку дерева й каменю, лікування різних хвороб та багато іншого. Тому винахід письма полегшив навчання, відкрив дорогу розвиткові багатьох наук і мистецтв. 

 

6. Не одразу мови різних народів стали такими, якими вони є сьогодні. Так, наприклад, ми звикли міряти відстань метрами й кілометрами та думаємо, що так було завжди. А дві тисячі років тому германці, скажімо. не знали інших мір, ніж людські кроки. Вони казали: "Ліс тягнеться на дев'ять днів шляху для доброго пішохода". Згодом відстань міряли вже не ногами людини. а ногами коня: "Звідки до берега моря десять днів верхового шляху". Змінювалися уявлення людей про навколишній світ, змінювалися й слова в мовах різних народів.

5. Мова первісних людей була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Значення кожного такого слова були нечіткі, їх супроводжували рухами, які допомагалаи людям порозумітися. Рухами вказували: "Піди туди!", "Візьми оце!", "Допоможи підняти!" Та минали століття, змінювалися люди, удосконалювалися й мови. 

 

4. Мова допомагала людям порозумітися між собою, допомагала нашим предкам у їхньому важкому житті. Разом, усім великим родом, легше було корчувати ліс, звільняючи місце для посівів, разом приручати, а потім пасти худобу. І якщо раніше кожен сам повинен був додуматися до того, як зробити ту чи іншу роботу, то маючи мову, можна було розповісти молодшим про  все, передати їм свій досвід. І тепер кожному наступному поколінню людей не треба було розпочинати все з самого початку: учитися виготовляти знаряддя праці, довго, а часом і даремно, шукати найпридатнішу землю й найбагатші пасовиська.

 

 

 

3. А хто там боязко визирає з печери? Та то ж первісна людина! Скоцюрбилась від холоду й страху, щільніше натягає на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається... Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального відкриття: винайшли мову! 

 

2. А тепер припустимо на хвилинку, що мови нашої - та й інших мов на землі - ще нема. Якою була б земля? Якими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина: немає великих міст, ба, навіть малих сіл, не ходять поїзди, не літають літаки, немає автомобілів, скізь тихо, пусто й сумно. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них - хижі звірі, гадюки й сови... 

Тема "НАША  МОВА" 1. Прислухайтеся: з ранку до вечора навколо нас звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, з вулиці долітають ледь чутні голоси людей. Ми всі так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання мови. Ми чуємо її лише тоді, коли вона звернена до нас безпосередньо.