10.   Є ще у нас і слово знамено. Походить воно від знати, як і слова знак, ознака. Вам уже доводилося, мабуть, читати (або бачити в кіно) про старовинні війська.                                                  Тоді кожна військова частина мала свій прапор - іншого кольору, з іншим написом чи малюнком. Це був знак цієї військофої частини, її ознака, її знамено. 

9. Прапор по-українськи ще й стяг, знамено, тільки слова ці вживаються рідше. Стяг - слово урочисте, небуденне, високе. Воно також здавна живе в нашій мові: уперше зустрічається в літописі одинадцятого століття. Наші предки запозичили його в скандінавських народів, де ним називали не сам прапор, а древко - спис, палицю, до яких чіпляли полотнище прапора.  

 

8. Тепер поговоримо про прапор. Майже всі слов'янські мови з дуже давніх часів мають це слово. Кажуть, що воно споріднене зі словом перо і означало колись "лечу" "рухаюсь". І в українській мові слово прапор (прапір) відоме давно. Є воно в наших старовинних піснях:                                                                                                     На могилі прапір устромили,                                                                

 Славу козацьку учинили.  

 

7. А було це так. У 1660 році в Париж прибув полк хорватської кавалерії (хорвати - це південні слов'яни; вони були громадяни однієї з республік Югославії). Ті давні хорвати-кавалеристи носили на шиї хустку. Цей спосіб носити хустку на шиї дуже сподобався французам, вони перейняли його. Хорватів французи звали кроати, а звідси вже зовсім близько і до французького краватте і до нашої краватки. Та не хорвати першими завязали собі хустку на шию. Їх носили ще легіонери - воїни Стародавнього Риму. Так що вашому галстуку - дві тисячі років. 

 

6. В українській мові галстук має ще одну назву. Це краватка. Воно свого часу було запозичене з французької мови в польську, а вже з польської мови - в українську. У французькій мові воно з'явилося, можна сказати, досить несподівано. 

 

5. Слово галстук з'явилося в Росії за часів Петра I, коли цар почав уводити європейський одяг. Вимовлялося це слово спочатку трохи інакше - галздук. Це тому, що воно було привезене з Голландії і означало "хустка на шию". У тогочасному російському словнику це слово пояснювали так: "Полотенце, которым шею обвивают и украшают". І справді, тодішній галстук скоріше нагадував невеликий шовковий рушник, яким обмотували шию. Такі галстуки ви можете побачити на старовинних портретах.        

4. До нас слово піонер прийшло через англійську мову вже з новими його значеннями. А далі так стали у нас називати й дітей, бо теж по-своєму були новаторами: вони створили першу у світі дитячу організацію юних ленінців, юних комуністів, "червоногалстучну республіку".