6. У кінці минулого століття в слова товариш з'явилося нове значення. Цим словом почали звертатися до соратників, однодумців у боротьбі за визволення народів царської Росії від гніту й поневолення. Більшовики під час революції та громадянської війни товаришами звали своїх соратників, усіх тих, з ким разом боролися за встановлення радянської влади. Найновіше значення слова товариш виникло вже в радянські часи. Це слово ставили перед прізвищем людини: товариш Бойчук. Це також була форма звертання до наших співвітчизників: товаришу, передайте, будь ласка, на квиток.
Блог Ольги Яркової
Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)
воскресенье, 13 сентября 2026 г.
суббота, 12 сентября 2026 г.
5. Цікаво, що товаришем - спільником, другом - почали пізніше називати не лише людину. Вірним товаришем для воїна була його зброя. Ось читаємо в Тараса Григоровича: Ой вигострю товариша, засуну в халяву, та піду шукати правди і тієї слави. А ще товаришем був вірний кінь козацький, а для селянина - ще й віл: "Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові..." (М. Коцюбинський, "Дорогою ціною").
пятница, 11 сентября 2026 г.
4. Це ми говорили лише про одне слово - товар, забувши про еш. Разом товар еш означало "спільник у торгівлі". З цим значенням воно й було запозичене. Тільки цей "спільник у торгівлі" в ті часи не просто сидів поруч на базарі чи в лавці. Він зазнавав і невдач, і всіляких злигоднів - нападу розбійників, хвороб, загибелі коней, волів чи верблюдів. Такий товар-еш ставав справжнім другом, побратимом. Так у цього слова з'явилось друге значення - "близька людина, однодумець, друг".
четверг, 10 сентября 2026 г.
3. Слово товариш з'явилося на землях нашої держави пізніше, десь у IV столітті. Про походження цього слова розповідають так. Товариш було колись не одним, а двома словами: товар і іш або еш. Жили ці два слова в якійсь дуже давній тюркській мові. Слово товар означало "караван", "табун", могло означати ще "майно" - усе, чим можна було торгувати. З цим значенням - "те, чим можна торгувати" - слово товар вживається в нашій мові й сьогодні. Є воно і в російській, і в білоруській мовах. Проте тільки в українській мові слово товар зберегло і своє старовинне значення - "велика рогата худоба".
среда, 9 сентября 2026 г.
2. А тепер подивіться уважно на те, у якому порядку стоять у заголовку ці слова. Подивилися? Вони стоять саме в такому порядку, у якому з'явилися одне за одним у нашій мові. Слово друг дуже давнє. Воно є в мовах усіх слов'ян. Сліди його є і в інших, неслов'янських мовах, а корінь губиться в темряві віків. Від нього утворене було і старовинне слово дружина, яке означало в стародавній Русі збройний загін князя, який разом з ним і воював, і правив князівством. Сьогодні дружиною ми називаємо групу людей, загін, об'єднаний певною метою: піонерська дружина, дружина по охороні порядку. Дружиною по-українськи звуть ще одружених жінок їхні чоловіки. Раніше так називали і жінки своїх чоловіків. Тепер це слово в такому значенні вживається рідко. Ось воно у вірші Тараса Шевченка: Коли б мені крила, крила соколині, Полетіла б я за милим, за дружиною.
вторник, 8 сентября 2026 г.
Тема "Друг. Товариш. Громадянин" 1. Подивіться уважно на ці три слова й подумайте, як їх можна поєднати попарно. Мабуть, так: друг і товариш, товариш і громадянин. А чому саме так? Тому, що ми називаємо другом, товаришем приятеля - того, хто з нами завжди поруч. З ним ми розмовляємо на "ти", ділимося своїми думками, ходимо разом, маємо спільні захоплення. Словами громадянине, товаришу ми звертаємося звичайно до людей незнайомих або малознайомих, а в офіційній обстановці так звертаються до всіх...
Подписаться на:
Сообщения (Atom)