5. Ну, а вестибюль? У школі це перше приміщення, з якого розходяться на всі боки коридори й піднімаються сходи на другий поверх. У звичайних житлових будинках вестибюлі - великі приміщення одразу ж при вході - бувають рідко. Слово це латинське, означало воно "вхід", а от називали цим словом давні римляни щось зовсім інше, ніж ми. У римлян це була відкрита галерея перед входом до будинку - дах, підтримуваний кількома колонами. Значить, вестибюль був спочатку "за порогом", надворі, а тепер він переступив поріг і увійшов у приміщення. 

4. Слово фойє (зараз фоє) найчастіше зустрічається в таких парах слів: фойє театру, фойє кінотеатру, фойє клубу. Значить, це те місце, де глядачі збираються перед початком вистави або а перервах. Слово до нас прийшло з французької мови, його значення - "вогнище", "осередок" - місце, куди люди збираються "на вогник", щоб побути разом. 

3. У слова коридор є родичка - корида. Це бій людини з розлюченим биком. Повністю корида зветься "корида де торос" - "бій биків". По арені бігає страшний лютий бик, наздоганяючи людину, яка то захищається, то нападає.         

 

2. Спочатку давайте виберемо слово, яке зустрічається найчастіше. Ви скажете: "Це - коридор". В основі цього слова заховалося латинське дієслово із значенням "бігати". Дивно. Невже коридори споконвіку існували для того, щоб ними бігали? Ну, у школі - зрозуміло, там коридори для того й існують, щоб ними бігали "малявки", а чергові робили їм зауваження. А в інших будинках? Виявляється, що ті перші коридори, від яких пішли всі інші, були не у звичайних домівках, а в укріпленнях, у замках. Так звалися вузькі галереї навколо укріплення, закриті переходи з однієї башти в іншу, якими й перебігали захисники укріплення під час боїв. 

 

Тема "У школі все таке знайоме" 1. І справді: ось ви переступили шкільний поріг, а двлі - знайомий з минулого року вестибюль: портрети, дзеркало, картини, стенди... Вестибюль знайомий, а його назва? Чому вдома - вітальня або коридор, у театрі - фойє, у готелі - хол,  а в школі - вестибюль? Адже скрізь це - перше приміщення, до якого ми потрапляємо знадвору. 

 
5. По дорозі до нас школа побувала в Стародавньому Римі, де учні вітали її словом "Салют!". У німецьких землях учні, приходячи в школу, чемно промовляли: "Гутен таг!" - "Добрий день!" У польській школі учні казали й кажуть сьогодні : "Дзієнь добри!" А оскільки польська мова теж слов'янська, як і українська, то перекладати це привітання не треба - і так зрозуміло: "День добрий!"                                                Так грецьке слово схоле по дорозі до нас і стало школою. 

 

4.  А що означало слово схоле? Воно спочатку означало "затримка", потім "заняття у вільний час". Далі цим словом греки почали називати читання, а ще пізніше - лекцію.                                                                                        До нас, на наші слов'янські землі, школа прийшла тисячу років тому. І була вона на початку дуже схожою своїми порядками на оту давньогрецьку. Так само вчилися в ній діти заможних людей, так само учні піднімалися сходинками наук.