8. Та ось нарешті й рідна парта. Може, хоч вона виявиться своєю, не чужинкою? Ні, вона теж чужинка, мандрівниця. Розповідають, що давніше учні сиділи на довгих лавах біля столу. Та ось їх розділили, розсадили по два: апарт - "збоку, окремо". Слово це є і в німецькій, і у французькій мові.                                                             Та чужинкою парта була колись, а сьогодні вона своя, рідна, - з усіма її подряпинами і кляксами. Ой! А клякса ж теж чужинка, німкеня!                                                                                                      ... Класна дошка. Крейда. Карта на стіні. Таблиці. таке все знайоме, звичне, нічого цікавого. А як придивитись уважніше? 

 

7. Нарешті, ми з вами проминули шкільний вестибюль, і коридором дійшли до вашого класу. Коли ви кажете "мій клас", то це в одному випадку класна кімната, в іншому - учні вашого класу. Але обов'язки слова клас на цьому не закінчуються. Адже ми знаємо ще робітничий клас, клас рослин, клас морських і річкових суден, клас вагонів і кают та багато іншого. І все це велике гіллясте дерево значень слова клас виросло з одного кореня - з латинського слова класіс - "розряд", "група".                         А тепер спробуємо відповісти на питання: "Що від чого пішло?" Учнів почали звати класом, бо вони вчаться у класній кімнаті? А, може, класну кімнату так назвали тому, що в ній учиться 3-А чи 4-В клас? Подумали? Готові? Правильно. На першому місці клас - "група учнів", а вже від них - класна кімната, у якій учаться ці діти.     

6. Мабуть, найрідше з усіх цих слів у нас можна почути англійське слово хол. Хол - це просторе приміщення, велика кімната в житловому будинку чи у квартирі, але в цій кімнаті ніхто не живе, це "нічия" кімната. Звичайно, це перша кімната, у яку відчиняються вхідні двері і двері інших кімнат. У холі можна почекати на когось, відпочити. Найчастіше холи бувають у санаторіях, у готелях, у клубах. 

 

5. Ну, а вестибюль? У школі це перше приміщення, з якого розходяться на всі боки коридори й піднімаються сходи на другий поверх. У звичайних житлових будинках вестибюлі - великі приміщення одразу ж при вході - бувають рідко. Слово це латинське, означало воно "вхід", а от називали цим словом давні римляни щось зовсім інше, ніж ми. У римлян це була відкрита галерея перед входом до будинку - дах, підтримуваний кількома колонами. Значить, вестибюль був спочатку "за порогом", надворі, а тепер він переступив поріг і увійшов у приміщення. 

4. Слово фойє (зараз фоє) найчастіше зустрічається в таких парах слів: фойє театру, фойє кінотеатру, фойє клубу. Значить, це те місце, де глядачі збираються перед початком вистави або а перервах. Слово до нас прийшло з французької мови, його значення - "вогнище", "осередок" - місце, куди люди збираються "на вогник", щоб побути разом. 

3. У слова коридор є родичка - корида. Це бій людини з розлюченим биком. Повністю корида зветься "корида де торос" - "бій биків". По арені бігає страшний лютий бик, наздоганяючи людину, яка то захищається, то нападає.         

 

2. Спочатку давайте виберемо слово, яке зустрічається найчастіше. Ви скажете: "Це - коридор". В основі цього слова заховалося латинське дієслово із значенням "бігати". Дивно. Невже коридори споконвіку існували для того, щоб ними бігали? Ну, у школі - зрозуміло, там коридори для того й існують, щоб ними бігали "малявки", а чергові робили їм зауваження. А в інших будинках? Виявляється, що ті перші коридори, від яких пішли всі інші, були не у звичайних домівках, а в укріпленнях, у замках. Так звалися вузькі галереї навколо укріплення, закриті переходи з однієї башти в іншу, якими й перебігали захисники укріплення під час боїв.