7. Ось як розповідають історію олівця. У давнину писали на пергаменті - добре обробленій телячій шкурі - тонкій, білій, приємній на дотик. Це був досить дорогий "папір", тому писати на ньому було справою дуже відповідальною. Щоб рядки виходили рівними й красивими, олов'яними кружечками проводили на пергаменті лінії, а вже потім по них рівненько й акуратно писали. Згодом з'явилися олов'яні палички у дерев'яній оправі - щоб не бруднити руки. В Італії серединки олівців робили зі сплаву двох частин олова та однієї частини цинку.  

 

 

6. Ось учитель водить своїм олівцем по списку учнів, шукаючи того, хто має сьогодні вийти до дошки. Своїм олівцем він користується часом як і указкою. Це його улюблена річ - тонкий, довгий, блискучий чорний олівець.                                                                                    ... Олівець. А він теж чужинець? Слово олівець бере свій початок за дуже давніх часів. Пов'язане воно зі словом олово, яке є майже в усіх слов'ян. Є й у балтійських народів, а "починалося" воно, мабуть, віл латинського альбум - "білий". Правда, пізнати в слові олівець латинське альбум дуже важко, але вчені довели, що це саме так. 

 

5. На столі у вчителя журнал. Не шукайте родичів цього слова серед наших слів, бо воно запозичене. Утворене воно від французького слова жур - "день". Виходить, що журнал - це щоденник, у якому щодня записуються ваші добрі й не дуже добрі діла. За хорошу оцінку вдома похвалять, а за погану - перепаде "на горіхи", як-то кажуть, та все ж не так, як, скажімо, у Голландії. Там не так давно ввели спеціальний податок, який мусять сплачувати батьки, якщо учень погано вчиться. А самого учня не пускають у школу, якщо він не принесе квитанції про сплату податку. 

4. Дата - це точний календарний час певної події. До неї входять  число. місяць і рік. Тому кажуть: "Дата народження  Тараса Григоровича Шевченка - 9 березня 1814 року"; "Поставте дату під цією заявою".                                                 А звідки взялася дата? Слово датум узяли з латинської мови італійські рахівники. Означало воно "дане". Цим словом вони позначали строк сплати боргу. Пізніше ним називали будь-який строк. Ми називаємо цим словом час, коли відбулася певна подія.     

3. Та ось учитель каже: "Пишіть: "Класна робота". Поставте число". А коли кажуть: "Поставте дату"? А як треба сказати: "Яка сьогодні дата?" чи "Яке сьогодні число?"          Число - це день місяця серед інших його днів: двадцяте грудня, дев'яте березня. Можна сказати: "Яке сьогодні число?" Тоді відповідь буде: "Сьогодні п'яте вересня". 

 

2. Учитель - від "учити": він навчає, викладає якийсь предмет у школі. Викладач - від "викладати", він викладає свої знання перед іншими. Ці "інші" - студенти, бо викладачами звичайно звуть учителів вищих шкіл - інститутів, університетів. Ну, а педагог? По-грецьки - це "дітовод", вихователь. Значить, це людина, яка і навчає, і виховує. От ми вчителя географії й назвали педагогом - за його вміння і досвід.

Тема "Урок розпочинається". 1. Та ось у клас входить учитель. Він, досвідчений педагог, викладає багато років свій улюблений предмет - географію. А поки вчитель іде до столу, кладе журнал і сідає, ми  спробуємо розв'язати одну "задачку".        Того, хто вчить, можна назвати кількома словами. Це вчитель, педагог, викладач. Як думаєте, чи ці слова зовсім однакові за значенням? Виявляється, що не зовсім.