4. Часто вживають у геометрії слово лінія, узяте вже не з грецької, а з латинської мови. Що ж стоїть за цим сухим і холодним латинським словом лінеа? А за ним стоїть льон, звичайний льон, який спочатку голубіє цвітом, а потім біліє полотном. Лінеа, лінія - це спочатку була лляна нитка, натягнена між двома кілочками. Такою була перша лінія в геометрії - землевимірюванні. А вже від цього слова пізніше з'явилося багато слів у різних мовах.  

  

3. У шкільних підручниках звичайно говориться, звідки взялася назва тієї чи іншої науки. Давайте пригадаємо походження назв деяких з них.       Слово геометрія дуже легко перекладається з грецької мови: гео-метрія це "земле-вимірювання". Вимірювання ділянок землі було першим завданням науки геометрії. Стародавні греки подарували геометрії і слово теорема. Походить воно від грецького теомай - "дивлюся". Спочатку це слово означало "видовище", а пізніше стало означати "розгляд чогось". А тепер давайте пошукаємо серед знайомих вам слів родича теореми - "видовища". Як у нас звуться видовища? - Театр. Оце і є брат теореми. 

2. У Тараса Григоровича Шевченка є такі слова: "Неначе писанка, село". А що таке писанка? Це назва яскраво розмальованого курячого яйця або яйця. зробленого з дерева або глини. Розмальовувати яйця - дуже давня трмдиція, тому й назва такого яйця - писанка - також давня.  І сьогодні, коли про щось кажуть "мов писанка", то мають на увазі щось яскраве, багатобарвне, красиве. 

 

Тема "Назви шкільних наук" 1. Учитель каже :"Приготуйтеся, будемо писати". А що таке писати знаєш? Ти скажеш: "Писати - це і є писати олівцем, писати ручкою, а що?"                                       Ні, писати це те саме, що "розписувати", "розмальовувати фарбами", "вкривати узорами". Колись значення слова писати було близьке до слова пястрявий - "різнокольоровий". Тому й сьогодні слово писати, окрім свого нового значення "записувати. занотовувати щось", має і старе значення - "малювати", "створювати картину".

 

8. Уперше це зробив у математиці друг геніального художника й винахідника Леонардо да Вінчі, якого звали Лука Пачолі.                             А тепер повернемося до купця й мандрівника Марка Поло. Ніхто не вірив його розповідям, усі глузували з нього, дражнили "мессер Марко Мільйон". Зберігся документ, у якому так і написано: "благородний пан Марко Поло Мільйон". Коли пізніше в Китаї побували інші європейці, то виявилося, що Марко Поло розповідав про цю країну чисту правду.                           До нас слово мільйон потрапило значно пізніше, років триста тому, прийшовши через німецьку або французьку мову.                 

 
7. У слові тисяча заховалося два дуже давніх слова, які сучасною нам мовою можна "перекласти" так: "це товста сотня" або "це велике сто". Слово мільйон має свою окрему історію. Венеціанський купець Марко Поло повернувся додому після мандрів, які тривали 24 роки. Це було більше семисот років тому, тоді всі подорожі були такими довгими. Марко Поло побував у Китаї, його там найбільше вразили багатства монгольського хана Хадилая. Щоб описати це багатство, Марко Поло до італійського слова мілле - "тисяча" додавав суфікс -оне. Цей суфікс схожий за значенням на наш суфікс -ище. І виходило в нього мілліоне - "величезна тисяча", "тисячище". Так народилося слово мільйон, яким згодом почали називати число "тисяча тисяч". 

 

6. А ще є рахунок на дюжини, на пари.                                                Слово дюжина - латинське, означає воно 12. Рахували на дюжини дрібні предмети: гудзики, яйця, білизну та інше.                     Пара - теж латинське слово. Пар означало "рівний, однаковий". У нас воно означає "два" і вживається, коли рахують так звані парні , тобто рівні, однакові предмети: рукавички, панчохи, взуття, сережки, погони тощо.