2. А тепер подивіться уважно на те, у якому порядку стоять у заголовку ці слова. Подивилися? Вони стоять саме в такому порядку, у якому з'явилися одне за одним у нашій мові.                                                     Слово друг дуже давнє. Воно є в мовах усіх слов'ян. Сліди його є і в інших, неслов'янських мовах, а корінь губиться в темряві віків. Від нього утворене було і старовинне слово дружина, яке означало в стародавній Русі збройний загін князя, який разом з ним і воював, і правив князівством.                                                                                     Сьогодні дружиною ми називаємо групу людей, загін, об'єднаний певною метою: піонерська дружина, дружина по охороні порядку.                                                                                   

 Дружиною по-українськи звуть ще одружених жінок їхні чоловіки. Раніше так називали і жінки своїх чоловіків. Тепер це слово в такому значенні вживається рідко. Ось воно у вірші Тараса Шевченка:                                                                                         Коли б мені крила, крила соколині,                                                                                                            Полетіла б я за милим, за дружиною. 

 

Тема "Друг. Товариш. Громадянин" 1. Подивіться уважно на ці три слова й подумайте, як їх можна поєднати попарно. Мабуть, так: друг і товариш, товариш і громадянин. А чому саме так? Тому, що ми називаємо другом, товаришем приятеля - того, хто з нами завжди поруч. З ним ми розмовляємо на "ти", ділимося своїми думками, ходимо разом, маємо спільні захоплення. Словами громадянине, товаришу ми звертаємося звичайно до людей незнайомих або малознайомих,  а в офіційній обстановці так звертаються до всіх...   

  
13. Папір сьогодні - наш великий друг. На ньому ми вчимося писати, з його допомогою довідуємося про все, що діялося  і діється у світі. На папері увічнено все те найкраще, найзнаменніше, чого досягло людство. На папері записані закони, за якими живе наша держава. 

12. Той папір, який ми знаємо і вживаємо, винайшов китаєць Цай Лунь ще в другому столітті нашої ери. Проте на європейські землі такий папір потрапив значно пізніше - в одинадцятому чи дванадцятому столітті. Коли папір з'явився на українських землях, сказати важко, бо через війни та пожежі мало старовинних документів, писаних на папері, збереглося. Найстаршому такому документові шістсот років. 

11. Написану на папірусі книгу не складають, а згортають у сувій. Найдовший серед знайдених сувоїв папірусу має понад 40 метрів довжини. Слава папірусу в стародавньому світі ширилася. І сам папірус, і його назва мандрували з країни до країни, з мови в мову. Шлях цей нам уже знайомий від єгиптян до греків, від греків до римлян, а там до германців, французів, до нас.        А де й коли зявився наш, сучасний, який сьогодні роблять з деревини? 

 

10. А робилося це так. Товсту частину стебла тростини розрізали на 10-12 смужок. Смужки підсушували на сонці, а потім замочували у воді. Через добу їх витягали з води й відбивали дерев'яним молотком. Щоб смужки стали м'якими, гнучкими й прозорими, їх треба мочити і відбивати молотком тричі. Ще вологі смужки складають на шматок полотна так, щоб одна смужка трохи находила на іншу.

Зверху цих смужок, тільки вже поперек, кладуть ще один ряд смужок. Усе це накривають шматком полотна. Це і є майбутній аркуш паперу-папірусу. Його кладуть під прес, час від часу замінюючи вологе сухим, аж поки аркуш не зробиться зовсім сухим.                                                                             

 Який же він, цей папірусний аркуш? Він має ніжний світло-бежевий колір і красиву сітчасту поверхню...  

 

9. Дуже довго ніхто не міг повторити те, що свого часу робили єгиптяни. Таємниця виготовлення папірусу була втрачена. І лише в 1966 році цю таємницю розгадав єгипетський учений Хасан Рагаб (1911-2004). Після довгих і марних пошуків йому вдалося зробити справжній папірус, який нічим не відрізнявся від стародавнього. А головне - він його зробив такими ж знаряддями, які могли бути в руках єгипетських майстрів.