5. Самі брати розмовляли мовою македонських, південних слов'ян. Слова цієї мови і лягли в основу старослов'янської мови. Нею протягом кількох століть писали релігійні твори, різні документи, наукові й художні твори. Поступово старослов'янська мова почала вбирати в себе слова з інших слов'янських мов: на якій слов'янській землі писалася книжка, ті слова й потрапляли в рукописи.

При перекладі грецьких книжок у старослов'янську мову потрапило багато грецьких слів. Саме через цю мову грецькі слова ввійшли в наші східнослов'янські мови - українську, російську, білоруську: ангел, монастир, ікона, паламар, миска, мак, кедр, буряк, кит, крокодил, математика, філософія, театр, музей, демократія, аморальний, антитіла, біологія, географія, телефон тощо.     Усі ці мови - і давньогрецька, і латинська, і готська, і старослов'янська - давно вже мертві, ними ніхто не розмовляє. 

4. Старослов'янська мова - це стародавня писемна, літературна мова всіх слов'ян. З'явилася вона в IX столітті, абетку для неї придумали брати Кирило й Мефодій, які були слов'янами. За основу свoєї абетки вони брали грецьку, тільки ґрунтовно переробили її, щоб можна було звуки слов'янських мов того часу  краще передати цими літерами. 

 

3. Згадувати ми часом будемо і готську мову - мову одного з германських племен. Готи жили в Європі на початку нашої ери, особливо відомі були - своєю войовничістю і походами - у п'ятому і шостому століттях. Збереглося кілька рукописів, вони й показують нам, якою була ця мова. В українській мові є кілька слів за походженням з готської, які ми давно вважаємо власне українськими: хліб, князь, скло, котел, хижа, бук, шолом тощо.  

 

2. Могутньою державою, яка підкорила собі навіть греків, був Стародавній Рим. Ця держава панувала не лише на півострові, де зараз ми бачимо на карті Італію, а й підкорювала собі сусідні землі, ведучи постійні війни. Проіснувала ця держава шістиь останніх століть до нашої ери та ще три століття нашої ери. Римляни, завойовуючи все нові землі, несли туди і свою мову. Це була латинська мова. З неї вийшли пізніше не лише італійська мова, а й французька, румунська, молдавська. Залишила латинська мова помітний слід і в інших мовах. Є латинські слова і в нашій мові: студент, університет, декан, аудиторія, лекція, конституція, президент, республіка, юрист, рецепт, операція, вакцина тощо.  

 

 

 

Тема "Оглянемось назад - у минуле". 1. Нам зустрічаються назви різних мов, з яких українська мова протягом усього її  існування запозичала слова. Почнемо від найстаріших.                                                                                     Коли говорять: "Це слово прийшло до нас з грецької мови", то мають на увазі не ту мову, якою розмовляють греки - наші сучасники, а ту, якою розмовляли й писали в Стародавній Греції.                                                                                                Розквіт цієї держави припадає на останні шість століть перед нашою ерою (наша ера налічує 1989 років). Виходить, що між нами й стародавніми греками - дві з половиною тисячі років. "Це було так давно! - скажете ви. - Невже люди пам'ятають ще й досі про тих греків?" Так, пам'ятають, бо ті греки були людьми надзвичайними: вони залишили нам усім прекрасні поетичні твори - "Іліаду" та "Одіссею", чудові статуї, рештки величних споруд, наукові твори. Усе це було неперевершеним зразком для наступних поколінь і цінується усіма народами нашої планети. Тому не лише в українській мові, а й у багатьох мовах світу є грецькі слова.

 

  
14. Отак і з мовою. Постає вона перед нами в усій своїй красі й принадності в піснях і віршах, казках і оповіданнях майстрів. А от коли доводиться самому щось переказати або розповісти,, то інколи виходить дещо схоже на оту невправну гру на роялі - звуки є, а мелодії немає. Щоб вільно, невимушено, красиво розмовляти, треба вчитися. Учитися довго й наполегливо: вивчати правила, бо це закони мови, завчати нові слова й цілі речення (наприклад, прислів'я та приказки), бо це збагачує вашу мову, завчати вірші, бо це розвиває пам'ять. І тоді, послухавши вас, хтось скаже: "Як прекрасно звучить українська мова! Недарма її порівнюють зі співучою італійською мовою!" (А чи завжди нагадує співучу мову ваша відповідь на уроках? чи під час спілкування?)...   

  

                                                        Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови. Мова - наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Так нам заповідав наш великий поет:                                            ...Учітесь, читайте,                                                                                І чужому научайтесь,                                               

Й свого не цурайтесь (Т. Шевченко). 

13. Проте наша мова, як і кожна, легко, без зусиль сама до рук не дається.                                                                                                  Ви бачили, мабуть, великий концертний рояль - красивий, блискучий, що сяє клавішами й золотими літерами. Ось до нього підходить хтось із вас, боязко доторкається до клавіші. Лунає глибокий, м'який звук. Як хочеться, щоб це був не окремий звук, а мелодія, хочеться заграти щось красиве, але... Якщо ви не вчилися грати - нічого у вас не вийде. Треба довго вчитися, наполегливо тренуватися, щоб з-під пальців легко й плавно полилася мелодія.