Тема "Урок розпочинається". 1. Та ось у клас входить учитель. Він, досвідчений педагог, викладає багато років свій улюблений предмет - географію. А поки вчитель іде до столу, кладе журнал і сідає, ми  спробуємо розв'язати одну "задачку".        Того, хто вчить, можна назвати кількома словами. Це вчитель, педагог, викладач. Як думаєте, чи ці слова зовсім однакові за значенням? Виявляється, що не зовсім.   

 

 

10. У латинській мові було таке слово - макула. Означало воно "пляма". Було ще слово макуларе - "бруднити, плямити". А що в нас означає слово макулатура? Це - "усякий брудний папір, паперові відходи". Як же помирити колишню пляму й сучасні непотрібні папери? А ось як. Коли книжки почали друкувати, а не переписувати, то з'явився і друкарський брак - нечітко або брудно видруковані аркуші, поплямлений папір тощо. Цей друкарський брак і дістав назву макулатура. Потім так почали називати не лише брудний, а й просто старий і непотрібний папір, прочитані газети, списані зошити та інше. Часом макулатурою називають не папір, а те, що на цьому папері написано чи надруковано, якщо воно нікуди не годиться. 

9.  А ще є така шкільна наука - література. Давайте шукати родичів цього слова. Літера-тура. Ділиться гарно, але чи правильно? Виявляється, що правильно. У латинській мові були слова літера - "буква" і література "написане буквами". А хтось з вас візьме та й скаже: "Є ще одне слово, так само зроблене - макула-тура". Ну, що ж? Зроблене це слово і справді так само - згода. Але коли воно зроблене і що означає?  

 

8. З арифметикою все було значно простіше, бо й наука ця простіша, ніж алгебра. У грецькій мові було слово арітмос - "число". Коли греки говорили арітметіже техне, то це означало "наука про рахунки", або "наука про числа". 

7. Історія "містера Ікс", як і належить такій таємничій істоті, досить довга й заплутана. Араби для позначення невідомої величини вибрали свою букву ше, бо з неї починалося арабське слово шей - "щось, "дещо". Іспанці, коли перекладали книги арабів, замінили арабський знак ше своїм х, бо в іспанській мові ця літера вимовляється як ше. Далі книжки з іспанської мови перекладалися на французьку. Французи-перекладачі літеру х залишили, але називати вони її стали по-своєму - ікс. В інші європейські мови цей знак перейшов уже без змін: писалося х, вимовлялося ікс.  

 

6. Досі нам траплялися переважно грецькі або латинські слова, а тут раптом - арабське. Чому? Щоб відповісти на це питання, нам треба перенестися уявою в середні віки - часи від п'ятого до чотирнадцятого століття. У цей час в Європі розвиток наук завмер. Він майже припинився під тиском всесильної церкви. А в народів Сходу, особливо в арабів, математика вирвалася далеко вперед. Європейські вчені почали запозичати в арабів чимало наукових відомостей, а разом з ними - наукових слів. Так, наприклад, математичне невідоме - славнозвісний "містер Ікс" - першими ввели араби. 

 

5. Складніша справа з назвою алгебра. Назва цієї науки з'явилася в арабській мові, де альгабр означало "відновлення", а дієслово габара означало, що "хтось комусь вправляє вивихнуту руку (ногу чи плече)". Як могло таке "ненаукове", повсякденне слово арабської мови стати назвою такої далекої від повсякденного життя науки, як алгебра? А  сталося це так. Слово альгабр потрапило в заголовок книжки арабського математика, який жив у дев'ятому столітті. Прізвище його Мухаммед ібн-Муса Алхварeзмі, а книжка звалася "Альгабр ва'ль-мугабала" - "Відновлення і протиставлення". Перше слово назви цієї книжки стало назвою цілої науки - алгебри.