7. У слові тисяча заховалося два дуже давніх слова, які сучасною нам мовою можна "перекласти" так: "це товста сотня" або "це велике сто". Слово мільйон має свою окрему історію. Венеціанський купець Марко Поло повернувся додому після мандрів, які тривали 24 роки. Це було більше семисот років тому, тоді всі подорожі були такими довгими. Марко Поло побував у Китаї, його там найбільше вразили багатства монгольського хана Хадилая. Щоб описати це багатство, Марко Поло до італійського слова мілле - "тисяча" додавав суфікс -оне. Цей суфікс схожий за значенням на наш суфікс -ище. І виходило в нього мілліоне - "величезна тисяча", "тисячище". Так народилося слово мільйон, яким згодом почали називати число "тисяча тисяч". 

 

6. А ще є рахунок на дюжини, на пари.                                                Слово дюжина - латинське, означає воно 12. Рахували на дюжини дрібні предмети: гудзики, яйця, білизну та інше.                     Пара - теж латинське слово. Пар означало "рівний, однаковий". У нас воно означає "два" і вживається, коли рахують так звані парні , тобто рівні, однакові предмети: рукавички, панчохи, взуття, сережки, погони тощо. 

5. Коли ви чуєте двадцять (два десятки), тридцять (три десятки), п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, подумаєте, мабуть: "Люди завжди рахувалт на десятки, бо починали рахувати колись дуже давно на пальцях, а пальців якраз "десяток".               А що ж тоді таке "за тридев'ять земель", "у тридев'ятому царстві"? А це означає, що колись люди рахували не лише на десятки. Ми вже зустрілися з рахунком на сорОки, а тепер з рахунком на "90". 

 

4. Ви, може, знаєте про те, що раніше і наші предки казали чотиридесят(е), а вже пізніше почали говорити сорок. Чотири десятки шкурок соболя або білки потрібно було для того, щоб пошити сорОк - старовинний хутряний одяг. Спочатку словом сорок рахували тільки шкурки, але поступовоце слово зовсім витіснило довжелезне "чотиридесяте".

3. Назви десяти цифр у всіх слов'ян дуже схожі, їх можна пізнати, коли говорить чех, поляк, болгарин, серб, українець, росіянин, білорус. А от назви великих чисел різняться помітно, бо з'являлися пізніше, і кожен народ виробляв свої найменування. Ми кажемо, наприклад, двадцять п'ять, а чехи п'ять і двадцять, ми кажемо сорок, а поляки - чтердзесці (чотири десятки).  

 

2. Шлях слова цифра до нас був таким: арабське слово сіфр потрапило в середні віки в латинську мову, а з неї -  в італійську. Тут воно вже вимовлялось як ціфра. Далі були німецька мова, у якій казали ціфер, а вже поляки, ми, росіяни й білоруси мають цифру.                                                                                                         А тепер увага: як думаєте, що означало в арабів слово сіфр? Те саме, що воно означає сьогодні в англійській мові, - "нуль" , "пустота". Так що, виявляється, європеці запозичили в арабів лише слово, а значення в нього вклали своє. 

Тема "Про цифри та числа" 1. Учитель запитав учня: "Скільки буде, якщо поділити 8 навпіл?" Учень відповів: "Це залежить від того, як ділити. Якщо ділити впоперек, то буде два нулі. Якщо ділити вздовж, то буде дві трійки".                                                         А тепер спробуйте-но відповісти на таке питання: "Що ділив цей учень: цифру чи, може, число?" Здогадалися? Правильно, він ділив цифру - написання числа, а не саме число вісім. Цифр є всього десять: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0. Ними можна записати будь-яке число. Чисел є безмежна кількість, а записуємо ми їх з допомогою цих десяти цифр.