Тема "Аз, буки і букви" 1. Із чого починається навчання? Кажуть, що навчання починають "з азів". А що це таке? "Аз" - це назва першої букви абетки - букви "а".                                                Абетка, азбука, алфавіт... Знайомі слова, правда? Означають вони те саме: це літери, поставлені в певному усталеному порядку. А навіщо тоді аж три різні назви, коли це те саме? Але ж назви не однакові, тому треба до них придивитися уважніше.  

 

13. А ще в класі є таблиці. Це теж члени вельми старої і шанованої родини. "Предок" у ній - латинське слова табула - означало "дошка", "список", "таблиця". У нас живуть два члени цієї родини: старенька тітонька таблиця (вона живе в нас уже понад двісті років) і молода її племінниця - табло. Це слово з'явилося в нас порівняно недавно. Ним називають сигнальний щит, на якому можна бачити хід змагань і їх результат.                           Тепер ви знаєте, звідки прийшли предмети, які нас оточують у школі, і які слова і звідкіля ці предмети принесли з собою.   

  

12. У  слова карта теж досить велика родина: карта, картина, хартія і навіть картуз (головний убір). Слово карта є в італійській мові. Означає воно там "папір". Ще раніше, у латинській мові, було слово хартес. Ним називали аркуш паперу. Тепер, знаючи "предка", ми можемо легко встановити "родинні" зв'язки: карти робляться з аркушів паперу, хартія - документ, написаний на папері, картина - це був спочатку "тонкий красивий папір", а вже пізніше - те, що на ньому намальовано. А картуз? Попервах це був паперовий мішечок з порохом чи патронами, а далі - головний убір з бавовняної тканини. 

 
11. Цікаво, що це грецьке слово ми запозичали двічі. Колись дуже давно це слово прийшло до нас як дошка, а вдруге ми запозичили його зовсім недавно. Так з'явився в нас диск для метання і дискобол - людина, яка займається цим видом спорту. Є ще й диск в автоматичній зброї. Які це далекі речі: дошка, на якій мама ріже хліб, - і диск автомата! А назви обох предметів - рідні сестри, тільки одна старша, друга - молодша. 

  

10. Уявіть собі, що навіть ім'я класної дошки - і те мандрівне. Українське слово дошка й російське доска походять від грецького слова діскос. Це слово в греків означало і "металевий круг, диск" - знаряддя для метання, кидання, і "підставка, піднос для їжі". Далі це слово йшло вже знайомим нам шляхом. У германців воно означало спочатку "блюдо", а пізніше - "стіл". Від них це слово потрапило до слов'ян. Але в наших предків уже було слово "стіл", тому слово дошка стало позначати древ'яний кружок або квадрат, на якому різали та подавали м'ясо й хліб.    

 

9. Тільки-но ми почнемо уважніше придивлятися до усіх цих звичних предметів, як давні знайомці стають дивними незнайомцями. Он лежить крейда - тиха, біла, непомітна. А вона не зовсім крейда, вона - крета, а ще точніше - глина з острова Крит. Давним-давно римляни вивозили цю білу глину з острова Крит для своїх будівель, називаючи її при цьому крета, тобто "кретянка","жителька Крети" - острова Крит, по-нашому. 

    Пізніше таку ж глину знайшли в себе германці. Назву для цієї глини вони взяли в римлян, трохи переробивши її. Спершу це була кріда, креда, а згодом - крайде. Від германців слово примандрувало до нас. 

 

8. Та ось нарешті й рідна парта. Може, хоч вона виявиться своєю, не чужинкою? Ні, вона теж чужинка, мандрівниця. Розповідають, що давніше учні сиділи на довгих лавах біля столу. Та ось їх розділили, розсадили по два: апарт - "збоку, окремо". Слово це є і в німецькій, і у французькій мові.                                                             Та чужинкою парта була колись, а сьогодні вона своя, рідна, - з усіма її подряпинами і кляксами. Ой! А клякса ж теж чужинка, німкеня!                                                                                                      ... Класна дошка. Крейда. Карта на стіні. Таблиці. таке все знайоме, звичне, нічого цікавого. А як придивитись уважніше?