Тема "Про піонерський галстук і краватку" 1. Старше покоління знає, коли день народження піонерської організації: 19 травня 1922 року. Проте дитяча організація з'явилась раніше - у 1919 році, тільки звалася вона тоді "Юний комуніст". Та скоро дітей - членів цієї організації - почали все частіше називати юний піонер.   

 

8. Від слова громада було утворене слово громадянин. Так називають людину, коли говорять про те, у якій державі вона постійно живе: "Я - громадянин України". Ще так називають людину, яка вірно служить своїй Батьківщині, приймає всі болі й радощі країни близько до серця: "Поет Андрій Малишко був справжнім громадянином і воїном".     Словом громадянине так само, як і словом товаришу, звертаються до незнайомої людини.  

7. Слово громадянин з'явилося значно пізніше за слово товариш. Походить воно від слова громада, яке є в усіх слов'ян, хоч і не завжди з однаковим значенням. Крім "група людей", це ще "купа", "вогнище". В українській мові цим словом називають групу людей, яких об'єднує одне завдання або спільні інтереси. Є таке прислів'я: "Громада - великий чоловік". А це значить, що, коли в громаді всі однодумці, тоді вони діють як одна людина, але людина-велетень.  

6. У кінці минулого століття в слова товариш з'явилося нове значення. Цим словом почали звертатися до соратників, однодумців у боротьбі за визволення народів царської Росії від гніту й поневолення. Більшовики під час революції та громадянської війни товаришами звали своїх соратників, усіх тих, з ким разом боролися  за встановлення радянської влади.          Найновіше значення слова товариш виникло вже в радянські часи. Це слово ставили перед прізвищем людини: товариш Бойчук. Це також була форма звертання до наших співвітчизників: товаришу, передайте, будь ласка, на квиток.  

 

5. Цікаво, що товаришем - спільником, другом - почали пізніше називати не лише людину. Вірним товаришем для воїна була його зброя. Ось читаємо в Тараса Григоровича:                              Ой вигострю товариша,                                                                                                                             засуну в халяву,                                                                                                                                                  та піду шукати правди                                                                                                                                    і тієї слави.                                              А ще товаришем був вірний кінь козацький, а для селянина - ще й віл: "Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові..." (М. Коцюбинський, "Дорогою ціною").

 

4. Це ми говорили лише про одне слово - товар, забувши про еш. Разом товар еш означало "спільник у торгівлі". З цим значенням воно й було запозичене. Тільки цей "спільник у торгівлі" в ті часи не просто сидів поруч на базарі чи в лавці. Він зазнавав і невдач, і всіляких злигоднів - нападу розбійників, хвороб, загибелі коней, волів чи верблюдів. Такий товар-еш ставав справжнім другом, побратимом. Так у цього слова з'явилось друге значення - "близька людина, однодумець, друг". 

 

3. Слово товариш з'явилося на землях нашої держави пізніше, десь у IV столітті. Про походження цього слова розповідають так. Товариш було колись не одним, а двома словами: товар і іш або еш. Жили ці два слова в якійсь дуже давній тюркській мові. Слово товар означало "караван", "табун", могло означати ще "майно" - усе, чим можна було торгувати.

З цим значенням - "те, чим можна торгувати" - слово товар вживається в нашій мові й сьогодні. Є воно і в російській, і в білоруській мовах. Проте тільки в українській мові слово товар зберегло і своє старовинне значення - "велика рогата худоба".