7. Так само на честь Спартака назвали спартакіадою перші великі спортивні змагання в Радянському Союзі 1928 року. Спартакіади з того часу були дуже популярними.   

 

6. Протягом століть після повстання Спартака ім'я його вождя стало закликом до боротьби за волю проти рабства. І коли під час Першої світової війни, яка розпочалась у 1914 році, Карл Лібкнехт і Роза Люксембург створили в Німеччині революційну організацію, вони назвали її "Союз Спартака". Згодом з цього "Союзу Спартака" виросла комуністична партія Німеччини. 

 

5. Стародавня історія не залишила нам згадки про жодного грека з таким іменем. У греків узагалі не було людських імен, утворених від назв міст. Ім'я Спартак було в іншого народу - у фракійців, сусідів стародавніх греків. Означало воно "той, що відбиває списи" або, за іншим перекладом, "той, що топче". Ім'я, як бачимо, суворе, войовниче, бо саме таким народом - суворим, войовничим - і були фракійці.   

4. Це ми говорили про державу Спарту та про її порядки. А тепер поговоримл про Спартака. Хто він? Вождь одного з найгрізніших повстань римських рабів за сто років до нашої ери. З назвою міста Спарти його ім'я не має нічого спільного. 

3. Тепер ви уявляєте, що таке спартанське виховання і про яку людину ми й сьогодні кажемо: "Це справжній спартанець". Це має бути людина сувора, небагатослівна, фізично міцна й загартована; людина, яка свідомо відмовляється від усіляких вигод і приємностей життя.      

 

2. І виховання, і навчання в Спарті мало єдину мету - підготувати воїна. Ось послухайте, як це робилося. Семирічного спартанця віддавали до школи, де навчали бути сильним, відважним, не боятися холоду, голоду, болю, важкої праці. Протягом року хлопці ходили в тому самому вбранні, майже не миючись. Вважалося, що водарозслаблює тіло, а холодне повітря і тверда постіль загартовують його. Спали учні цілий рік під відкритим небом на підстилці з очерету. 

 

     

 

Тема "Чи спартакіада - це від "місто Спарта", а олімпіада - від "гора Олімп"? " 1. Не поспішайте з відповіддю. Спочатку подумаємо. Почнемо зі Спарти. Гордістю стародавньої держави Спарти було її військо - його відвага, дисципліна та майстерність. Бути хорошим громадянином - це означало бути сильним і сміливим воїном. Смерть у бою була найвищою честю для воїна. Зазнати поразки й лишитися живим вважалося страшною ганьбою. Розповідають, що одна спартанка, проводжаючи сина в бій, подала йому щит зі словами: "З ним чи на ньому". Це означало: "Або повернися переможцем зі щитом, або вбитим - на щиті" (тоді загиблого воїна виносили з поля бою на його щиті).