3. Разом з французами-переселенцями слово піонер потрапило до Америки. Тут у нього з'явилося нове значення. Цим словом почали вже називати не воїна, а людину, яка освоювала нові землі, обробляла одвічно неорані лани, корчувала дикі пущі. Так слово піонер почало означати "першопроходець", "першовідкривач". Далі піонером почали називати також людину, яка створювала нову галузь науки, новий напрям у ній. У слова піонер з'явилося ще одне значення - "новатор" .

2. Слово піонер з'явилося значно раніше, ніж піонерська організація. У французькій мові це слово було вже давно, писалося воно майже так, як його пишемо ми (піоніер), а от вимовлялося інакше - піоньє. Означало воно "солдат інженерних військ". Ці військові частини йшли звичайно попереду й прокладали шлях армії. Ще раніше це слово у французів означало "піхотинець" ("піший" по-французьки піон). 

Тема "Про піонерський галстук і краватку" 1. Старше покоління знає, коли день народження піонерської організації: 19 травня 1922 року. Проте дитяча організація з'явилась раніше - у 1919 році, тільки звалася вона тоді "Юний комуніст". Та скоро дітей - членів цієї організації - почали все частіше називати юний піонер.   

 

8. Від слова громада було утворене слово громадянин. Так називають людину, коли говорять про те, у якій державі вона постійно живе: "Я - громадянин України". Ще так називають людину, яка вірно служить своїй Батьківщині, приймає всі болі й радощі країни близько до серця: "Поет Андрій Малишко був справжнім громадянином і воїном".     Словом громадянине так само, як і словом товаришу, звертаються до незнайомої людини.  

7. Слово громадянин з'явилося значно пізніше за слово товариш. Походить воно від слова громада, яке є в усіх слов'ян, хоч і не завжди з однаковим значенням. Крім "група людей", це ще "купа", "вогнище". В українській мові цим словом називають групу людей, яких об'єднує одне завдання або спільні інтереси. Є таке прислів'я: "Громада - великий чоловік". А це значить, що, коли в громаді всі однодумці, тоді вони діють як одна людина, але людина-велетень.  

6. У кінці минулого століття в слова товариш з'явилося нове значення. Цим словом почали звертатися до соратників, однодумців у боротьбі за визволення народів царської Росії від гніту й поневолення. Більшовики під час революції та громадянської війни товаришами звали своїх соратників, усіх тих, з ким разом боролися  за встановлення радянської влади.          Найновіше значення слова товариш виникло вже в радянські часи. Це слово ставили перед прізвищем людини: товариш Бойчук. Це також була форма звертання до наших співвітчизників: товаришу, передайте, будь ласка, на квиток.  

 

5. Цікаво, що товаришем - спільником, другом - почали пізніше називати не лише людину. Вірним товаришем для воїна була його зброя. Ось читаємо в Тараса Григоровича:                              Ой вигострю товариша,                                                                                                                             засуну в халяву,                                                                                                                                                  та піду шукати правди                                                                                                                                    і тієї слави.                                              А ще товаришем був вірний кінь козацький, а для селянина - ще й віл: "Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові..." (М. Коцюбинський, "Дорогою ціною").