2. Спочатку давайте виберемо слово, яке зустрічається найчастіше. Ви скажете: "Це - коридор". В основі цього слова заховалося латинське дієслово із значенням "бігати". Дивно. Невже коридори споконвіку існували для того, щоб ними бігали? Ну, у школі - зрозуміло, там коридори для того й існують, щоб ними бігали "малявки", а чергові робили їм зауваження. А в інших будинках? Виявляється, що ті перші коридори, від яких пішли всі інші, були не у звичайних домівках, а в укріпленнях, у замках. Так звалися вузькі галереї навколо укріплення, закриті переходи з однієї башти в іншу, якими й перебігали захисники укріплення під час боїв. 

 

Тема "У школі все таке знайоме" 1. І справді: ось ви переступили шкільний поріг, а двлі - знайомий з минулого року вестибюль: портрети, дзеркало, картини, стенди... Вестибюль знайомий, а його назва? Чому вдома - вітальня або коридор, у театрі - фойє, у готелі - хол,  а в школі - вестибюль? Адже скрізь це - перше приміщення, до якого ми потрапляємо знадвору. 

 
5. По дорозі до нас школа побувала в Стародавньому Римі, де учні вітали її словом "Салют!". У німецьких землях учні, приходячи в школу, чемно промовляли: "Гутен таг!" - "Добрий день!" У польській школі учні казали й кажуть сьогодні : "Дзієнь добри!" А оскільки польська мова теж слов'янська, як і українська, то перекладати це привітання не треба - і так зрозуміло: "День добрий!"                                                Так грецьке слово схоле по дорозі до нас і стало школою. 

 

4.  А що означало слово схоле? Воно спочатку означало "затримка", потім "заняття у вільний час". Далі цим словом греки почали називати читання, а ще пізніше - лекцію.                                                                                        До нас, на наші слов'янські землі, школа прийшла тисячу років тому. І була вона на початку дуже схожою своїми порядками на оту давньогрецьку. Так само вчилися в ній діти заможних людей, так само учні піднімалися сходинками наук.  

 

3. Школи були не однакові, а різні. У кожній з них навчали якомусь одному предмету. Спочатку хлопчики ходили до школи, у якій їх учили читати, писати й рахувати. Із цієї школи вони переходили до  іншої, де їх навчали співів, музики, поезії. Завершувалося навчання в школі, яка готувала майбутніх воїнів. Тут хлопці загартовувалися; училися володіти різними видами тогочасної зброї.                                                                                          Школи ці не були державними, як у нас, а належали окремим людям. Кожен власник школи заводив у ній свої порядки.    

 

 

2. Школа наша, виявляється, дуже стара. Їй уже двадцять чотири століття.Коли вона з'явилася, стародавні греки назвали її схоле. Нам би ця перша школа здалась досить дивною, якби вдалося в ній побувати. Це було місце, де діти проводили свій вільний час. Та могли відвідувати школу не всі діти Стародавньої Греції, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів до школи не приймали, не ходили до школи й дівчатка.     

Тема "Здрастуй, школо!" 1. Так кажуть діти, заходячи на шкільне подвір'я першого вересня. А якби школа могла відповісти, вона сказала б: "Добрий день! Здрастуй!" А потім тихіше - "Дзієнь добри!", ще тихіше - "Гутен таг!" і зовсім тихо - "Салют"...                                                                                                     Дивно, правда? Від кого школа взяла ці привітання? Хто й коли вітав її цими словами?