3. У книзі ліричних віршів "Нове життя" (1292) молодий Данте оспівав флорентійську даму Беатріче Понтінарі, ідеалізувавши її. До цього ідеалізованого образу жінки він звертався протягом усього життя у своїх прекрасних віршах.                                                   Коли згадують Данте і Беатріче, то мають на увазі уособлення високого й чистого кохання:                                                  Безсметрна пара - Данте й Біеатріче,                                                                                                          Потужна смерть її не розлучила. (Леся Українка)