2. Бідний дворянин Дон-Кіхот, старий і самотній дивак, начитавшись старовинних рицарських романів, уявив себе мандрівним рицарем. На той час, коли писався "Дон-Кіхот", середньовічні рицарські романи вже безнадійно застаріли, вони були безмежно далекі від життя, сповнені пихи, нещирості і в ситуаціях, і в мові героїв.

Перебуваючи в полоні цих романів, утративши здатність відрізняти дійсність від мрій, Дон-Кіхот весь час виступає в смішній і жалюгідній ролі: б'ється з вітряками, приймаючи їх за велетнів; заступається за злочинців, вважаючи їх невинно скривдженими тощо.