Маленькі оповідання. "Вірш Гамзатова"                                             10.1. Батько затримався на роботі, і Оля з мамою вечеряли вдвох.                                                                                                               -Ну, що в тебе в школі? Які новини?                                                   - А, такий неприємний день - посварилася з Ніною. Страшенно не люблю задавак. Подумаєш, відмінниця. Якщо в мене є четвірки, то я вже й не людина?                                                             - Постривай, доню. Що сталося?                                                       - До нас прийшов новий учень - Микола Єрофєєв. Я послала Ніні записку, хотіла знати, якої вона думки про цього хлопця.

Але тут пролунав дзвоник, я підходжу до неї, а вона мене як мокрим рядном:                                                                                      -По-перше, нічого особливого в цьому Кольці немає, а по-друге, якщо він тобі дуже сподобався, то навчися хоч правильно його прізвище писати. Треба не Єрофєєв, а Єрофеєв. 

 - По-перше, - кажу, - яка тебе муха вкусила? А по-друге, я правильно написала.                                                                          Вона стоїть на своєму , а я переконана, що правда моя.                  - Знаєш, - кажу, - коли ти така впевнена, то доведи.                        А вона відповідає:                                                                                - Все-таки не забувай, Олю, що я відмінниця...                                Я ніколи не сподівалася, що Ніна така нетактична!